«Плід духу» прославляє Бога

«Якщо ви постійно приносите багато плодів... то мій Батько прославляється» (ІВ. 15:8).

1, 2. а) Як ми можемо підбадьорювати інших? б) Який дар від Єгови поліпшує наше вміння служити йому?

РОЗГЛЯНЬМО дві ситуації. Християнка помічає, що молодша сестра чимось стурбована, і домовляється піти з нею в служіння. Переходячи від одного дому до іншого, молодша сестра починає розповідати про те, що її турбує. Пізніше того ж дня в молитві вона дякує Єгові за сердечну турботу зрілої сестри. Саме такої підтримки вона потребувала. Друга ситуація: одне подружжя нещодавно повернулося зі служіння за кордоном. На товариській зустрічі чоловік і дружина захопливо розповідають випадки з проповідування. Їх уважно слухає молодий брат. Через кілька років його призначають служити в іншу країну і він пригадує пару та розмову, яка спонукала його стати місіонером.

² Можливо, ці ситуації нагадують вам, як хтось дуже вплинув на ваше життя або як ви справили відчутний вплив на чиєсь життя. Звичайно, одна розмова рідко міняє життя людини, але кожного дня ми маємо нагоди підбадьорювати і зміцнювати інших. Уявіть собі, як щось допомагає вам поліпшити свої вміння і риси, щоб ще краще служити одновірцям та Богові. Хіба це не чудово? Насправді Єгова дає нам такий дар — свій святий дух (Луки 11:13). Якщо ми піддаємося впливу Божого духу, він породжує в нас надзвичайні риси, які покращують кожну сферу нашого служіння Богові. Який же це дивовижний дар! (Прочитайте Галатів 5:22, 23).

3. а) Як ми прославляємо Бога тим, що зрощуємо «плід духу»? б) Які питання ми розглянемо?

³ Риси, які святий дух допомагає нам розвивати, віддзеркалюють особистість самого Джерела цього духу, Бога Єгови (Кол. 3:9, 10). Ісус вказав на головну причину, чому християнам потрібно наслідувати Бога, промовивши до своїх апостолів: «Якщо ви постійно приносите багато плодів... то мій Батько прославляється» * (Ів. 15:8). Коли ми зрощуємо «плід духу», він буде чітко виявлятися в нашій мові і вчинках. А це у свою чергу прославлятиме нашого Бога (Матв. 5:16). У чому плід духу відрізняється від рис, притаманних світу Сатани? Як нам розвивати цей плід? Чому іноді нелегко це робити? Ми розглянемо ці питання, проаналізувавши перші три складові плоду духу — любов, радість і мир.

Любов, що ґрунтується на вищому принципі

4. Яку любов Ісус вчив виявляти своїх послідовників?

⁴ Любов, що виявляється під дією святого духу, суттєво відрізняється від любові, поширеної у світі. Як? Вона ґрунтується на вищому принципі. Ісус показав цю різницю в Нагірній проповіді. (Прочитайте Матвія 5:43—48). Він зазначив,  що навіть грішники намагаються відповідати взаємністю, ставлячись до інших людей так, як ті ставляться до них. Така любов не пов’язана зі справжніми жертвами, а, швидше, зводиться до того, що люди відповідають люб’язністю на люб’язність і послугою на послугу. Якщо ми хочемо «стати синами [нашого] небесного Батька», нам потрібно відрізнятися від світу. Замість того щоб обходитися з іншими так, як вони обходяться з нами, наслідуймо ставлення Єгови до інших. Але як можливо любити наших ворогів згідно з Ісусовим наказом?

5. Як ми покажемо, що любимо своїх переслідувачів?

⁵ Розгляньмо один біблійний приклад. Під час проповідування у Филипах Павла й Силу арештували, жорстоко побили і кинули до внутрішньої в’язниці та закували їм ноги в колодки. Також з ними, мабуть, погано поводився тюремний наглядач. Чи хотіли вони помститися цьому чоловікові, коли в результаті землетрусу несподівано звільнились? Ні. Щира турбота про нього спонукала Павла і Силу, сповнених саможертовної любові, негайно діяти йому на благо. Завдяки цьому тюремний наглядач і всі його домашні повірили в Господа (Дії 16:19—34). Багато братів у наш час так само «благословляють тих, хто [їх] переслідує» (Рим. 12:14).

6. Як нам виявляти саможертовну любов до наших братів? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 21).

⁶ Любов до одновірців спонукує нас робити ще більше. «На нас лежить обов’язок віддавати свої душі за братів». (Прочитайте 1 Івана 3:16—18). Проте частіше в нас є змога виявляти любов у малих речах. Наприклад, якщо ми словом або вчинком образили брата, то можемо показати свою любов тим, що намагатимемось першими відновити мир (Матв. 5:23, 24). А як бути, коли хтось образив нас? Чи ми охоче вибачаємо, чи, навпаки, іноді затаюємо образу? (Пс. 86:5). Щира любов, яку породжує святий дух, допоможе нам не зважати на незначні провини інших і з готовністю прощати їх, «оскільки Єгова з готовністю простив» нас (Кол. 3:13, 14; 1 Пет. 4:8).

7, 8. а) Як любов до людей пов’язана з любов’ю до Бога? б) Завдяки чому нам вдасться поглиблювати любов до Єгови? (Дивіться ілюстрацію внизу).

⁷ Як нам розвивати саможертовну любов до одновірців? Поглиблюючи любов  до Бога (Еф. 5:1, 2; 1 Ів. 4:9—11, 20, 21). Спілкування з Єговою завдяки читанню Біблії, роздумам та молитвам відсвіжує нас і поглиблює нашу любов до небесного Батька. А втім, нам треба викупляти час, щоб наближатися до Бога.

⁸ Уявімо, що ми могли б читати Боже Слово, роздумувати над ним і молитися до Єгови лише у визначений час кожного дня. Чи ви не дорожили б тими можливостями настільки, що не дозволяли б нічому завадити вам спілкуватися з Єговою? Звісно, ніхто не може перешкодити вам звертатися до Бога і більшість з нас читає Біблію тоді, коли хоче. Але необхідно робити все можливе, аби нас не затягував вир життя, позбавляючи часу, виділеного на спілкування з Богом. Чи ви стараєтесь викупляти якомога більше часу щодня для того, щоб наближатися до Єгови?

«Радість, яку дає святий дух»

9. Що притаманне радості, яку дає святий дух?

⁹ Слід зазначити, що плоду духу притаманна незмінність. Яскравим прикладом цього є радість, друга складова, яку ми обговоримо. Ця риса подібна до витривалої рослини, яка виживає навіть у несприятливому середовищі. По цілій землі чимало Божих служителів «попри багато страждань все-таки прийняли слово з радістю, яку дає святий дух» (1 Фес. 1:6). Інші зазнають різних труднощів і втрат. Проте Єгова зміцнює їх своїм духом, щоб вони «залишалися стійкими до кінця і з радістю виявляли довготерпіння» (Кол. 1:11). Що є джерелом такої радості?

10. Що є джерелом нашої радості?

¹⁰ На відміну від «багатства непевного» у світі Сатани, духовні скарби, які ми отримуємо від Єгови, мають вічну цінність (1 Тим. 6:17; Матв. 6:19, 20). Бог подарував нам радісну надію на безкінечне майбутнє. Ми тішимося, що належимо до всесвітнього християнського братства. А найбільше радості ми отримуємо від дружби з Богом. Ми поділяємо почуття Давида, який, навіть будучи утікачем, славив Єгову в піснях. Він говорив: «Ліпша-бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють! Так я буду в житті своїм благословляти Тебе» (Пс. 63:4, 5). Якщо ми й зазнаємо труднощів, наші серця переповнює радісна хвала Богові.

11. Чому важливо служити Єгові з радістю?

¹¹ Апостол Павло заохочував братів і сестер: «Завжди радійте, служачи Господу. І ще раз кажу: радійте!» (Фил. 4:4). Чому християнам важливо служити Єгові з радістю? З огляду на питання стосовно верховної влади Єгови, яке порушив Сатана. Він твердив, що ніхто не служитиме Богу з власної волі (Йова 1:9—11). Якби ми поклонялись Єгові з почуття обов’язку і без радості, то наша жертва хвали не була б повною. Отож ми намагаємося слухатись настійної поради псалмоспівця: «Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зі співом» (Пс. 100:2). Служіння, яке походить з радісного й охочого серця, прославляє Бога.

12, 13. Як нам долати негативні почуття?

¹² Щоправда, навіть присвячені служителі Єгови інколи почуваються пригніченими і їм доводиться з усіх сил зберігати позитивне мислення (Фил. 2:25—30). Що допоможе в такі часи? В Ефесян 5:18, 19 сказано: «Наповнюйтесь духом і в розмовах одні з одними читайте псалми, вихваляйте Бога, співайте духовних пісень. Також співайте Єгові хвалу у своїх серцях». Як застосовувати цю пораду?

¹³ Коли нас гнітять негативні почуття, молімось до Єгови і роздумуймо про те, що гідне хвали. (Прочитайте Филип’ян 4:6—9). Дехто переконався,  що тихе наспівування пісень Царства під аудіозапис піднімає дух і допомагає спрямувати думки в правильне русло. Один брат зносив тяжке випробування, через що часто почувався розчарованим і пригніченим. Він пригадує: «Крім того що я постійно й палко молився, я вивчив напам’ять кілька пісень Царства. Моє серце сповнювалося миром, коли я вголос чи подумки ніс хвалу Єгові в цих прекрасних піснях. Своєчасною допомогою стала і нова книжка “Наблизьтесь до Єгови”. Я двічі прочитав її наступного року. Все це було для мого серця, наче заспокійливий бальзам. Я бачу, як Єгова поблагословив мої зусилля».

«Спільність духу в узах миру»

14. Що є чудовим виявом миру, який дає святий дух?

¹⁴ На міжнародних конгресах брати і сестри з різних культур та країн втішаються сердечним спілкуванням з одновірцями. Це свідчить про нашу всесвітню єдність, що є виявом миру, яким насолоджується теперішній Божий народ. Сторонніх нерідко дивує, коли вони бачать, як люди, котрі, здається, мали б ворогувати між собою, «з усіх сил намагаються зберігати спільність духу в узах миру» (Еф. 4:3). Така єдність є чимось надзвичайним з огляду на те, що́ багатьом довелось подолати.

15, 16. а) Які погляди були прищеплені Петру змалку і яку трудність це створювало? б) Як Єгова допоміг Петрові змінити мислення?

¹⁵ Нелегко об’єднати людей різного походження. Аби ліпше зрозуміти, що доводиться долати на шляху до єдності, розгляньмо приклад християнина з I століття, апостола Петра. Те, як апостол спочатку ставився до необрізаних поган,  видно з його слів: «Ви добре знаєте, що закон не дозволяє юдею наближатися до людини іншого походження або спілкуватися з нею. Але Бог дав мені зрозуміти, що я нікого не повинен називати опоганеним чи нечистим» (Дії 10:24—29; 11:1—3). Маючи поширений на той час погляд, Петро, напевно, змалку вірив, що Закон зобов’язував його любити лише юдеїв. Він вважав цілком нормальним ставитися до людей з інших народів як до ненависних ворогів *.

¹⁶ Лише уявіть собі, наскільки ніяково, мабуть, почувався Петро, коли зайшов у дім Корнилія. Чи зможе людина, яка колись неприязно ставилася до язичників, «гармонійно поєднатися» з ними, досягши «спільності духу в узах миру»? (Еф. 4:3, 16). Так, бо за кілька днів до того Божий дух відкрив Петрове серце і допоміг йому почати змінювати своє мислення та подолати упередження. У видінні Єгова чітко показав Петру, що Його погляд на людей не визначається расою чи національністю (Дії 10:10—15). Тому Петро міг сказати Корнилію: «Я бачу, що Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35). Апостол змінився і по-справжньому об’єднався з «усім братством» (1 Пет. 2:17).

17. Чому єдність Божого народу є чимось дивовижним?

¹⁷ На прикладі Петра ми ліпше розуміємо дивовижні зміни, які відбуваються сьогодні з Божими служителями. (Прочитайте Ісаї 2:3, 4). Мільйони людей «з усіх націй, племен, народів та мов» змінили свій погляд, щоб він відповідав «добрій, приємній і досконалій Божій волі» (Об’яв. 7:9; Рим. 12:2). Багато з них раніше були під впливом ненависті, ворожості і поділень, поширених у світі Сатани. Але завдяки вивченню Божого Слова і допомозі святого духу ці люди навчилися «сприяти всьому тому, що веде до миру» (Рим. 14:19). Їхні зусилля приносять єдність, яка прославляє Бога.

18, 19. а) Як кожен з нас може сприяти миру та єдності в зборі? б) Що ми обговоримо в наступній статті?

¹⁸ Як кожен з нас може сприяти миру та єдності серед Божого народу? До багатьох зборів належать іноземці. Дехто з них звик до своїх звичаїв або добре не розмовляє нашою мовою. Чи ми намагаємося ближче з ними познайомитись? До цього заохочує Боже Слово. У листі до збору в Римі, в якому були і юдеї, і люди з інших народів, Павло писав: «Щиро приймайте одні одних, як і Христос нас прийняв, і це принесе Богові славу» (Рим. 15:7). Чи у вашому зборі є хтось, з ким ви могли б ліпше познайомитися?

¹⁹ Що ще слід робити, аби святий дух впливав на наше життя? У наступній статті ми розглянемо це запитання, обговоривши інші складові плоду духу.

[Примітки]

Як би ви відповіли?

• Як нам виявляти саможертовну любов до наших братів?

• Чому важливо служити Богові з радістю?

• Як сприяти миру та єдності в зборі?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 21]

«Це дійсно правдиві християни»

У книжці «Між опором і мучеництвом. Свідки Єгови за часу третього Рейху» (англ.) містяться відгуки молодого в’язня-єврея. Він розповідає, як вперше зустрівся зі Свідками Єгови в концтаборі Нойєнгамме.

«Як тільки ми, євреї з Дахау, прибули в табір, інші євреї почали ховати все, що мали, аби не ділитися з нами... До ув’язнення ми допомагали одні одним. Однак тут, на межі життя і смерті, кожен найперше дбав про своє життя, забуваючи про інших. Дослідники ж Біблії поводились зовсім по-іншому. Вони мусили тяжко працювати, ремонтуючи водопровідні труби. Було холодно, а ці люди стояли весь день у крижаній воді. Ніхто не розумів, як вони витримували це. Дослідники казали, що їм дає сил Єгова. Вони дуже хотіли хліба, бо, як і ми, були вкрай голодні. Але що вони робили? Дослідники зібрали весь хліб, який мали, половину залишили собі, а іншу половину віддали одновірцям, які тільки-но прибули з Дахау. І вони вітали їх та цілували. Перед їдою ці люди молилися. Потім всі вони були задоволені і щасливі. Дослідники казали, що неголодні. Тоді я подумав: “Це дійсно правдиві християни”».

[Ілюстрації на сторінці 19]

Чи ти щодня викупляєш час, щоб наближатися до Єгови?