«НЕЗАБУТНЯ!» Саме так висловлювалось багато людей про «Драму сотворення». Вона була своєчасною і справляла на глядачів неповторне враження. «Драма сотворення» дала могутнє свідчення на славу Єгові незадовго до того, як гітлерівський режим почав жорстоко переслідувати його народ по всій Європі. Але що це за драма?

У 1914 році всесвітній центр народу Єгови в Брукліні (Нью-Йорк) випустив «Фото-драму сотворення» — восьмигодинний фільм з використанням кольорових фото-слайдів і кінокадрів, синхронізованих зі звуком. «Фото-драму» подивились мільйони людей по всьому світі. Того ж року була видана її скорочена версія за назвою «Драма Еврика». А втім, у 1920-х роках слайди, плівки і проектори, які використовувалися для показу «Фото-драми», стали непридатними для вжитку. Однак чимало людей хотіло побачити її. Наприклад, мешканці Людвігсбурга, що в Німеччині, питали: «Коли знову будуть показувати “Фото-драму”?» Що можна було зробити?

Аби і далі показувати цю драму, в 1920-х роках представники родини Бетелю в Магдебурзі (Німеччина) купили плівки в паризького інформаційного агентства і слайди в графічних компаній Лейпцига та Дрездена. Їх з’єднали зі старими слайдами «Фото-драми», які ще можна було використовувати.

Брат Еріх Фрост, талановитий музикант, написав музичний супровід до кінокадрів і слайдів. Закадровий текст частково був взятий з книжки «Сотвореннє». Ось чому переглянута версія «Фото-драми» отримала назву «Драма сотворення».

Нова драма теж тривала вісім годин, і її частинами показували впродовж кількох вечорів поспіль. У ній зображались захопливі подробиці про дні творення, розглядалась біблійна і світська історія та зверталась увага на те, що фальшива релігія не виправдала сподівань людства. «Драму сотворення» показували в Австрії, Німеччині, Люксембурзі і Швейцарії, а також німецькомовним людям в інших місцевостях.

Еріх Фрост розповів: «Я заохочував своїх товаришів, передусім музикантів з оркестру, під час перерви проходити ряд за рядом і пропонувати глядачам чудові книжки й  буклети. Так упродовж показу драми ми розповсюджували більше публікацій, ніж у служінні від дому до дому». Йоганнес Рауте, який організовував покази драми в Польщі і Чехословаччині (теперішня Чеська Республіка), пригадує, що багато людей хотіли, аби їх відвідали, і залишали свої адреси. Завдяки цьому були зроблені плідні повторні відвідини.

У 1930-х роках «Драма сотворення» збирала переповнені зали і в містах тільки й говорили про Свідків Єгови. Лише в 1933 році майже мільйон людей подивилось драму, перегляд якої був організований німецьким філіалом. Кете Краусс говорить: «Щоб подивитися драму, показ якої тривав п’ять днів, ми щодня проходили пішки 10 кілометрів через ліси, пагорби і долини». «“Драма сотворення” розпалила в моєму серці любов до правди»,— ділиться Ельзе Біллгарц.

Альфред Альмендінгер пригадує, що після перегляду драми його матір «була настільки вражена, що купила Біблію і почала шукати в ній слово “чистилище”». Не знайшовши його, вона припинила ходити до церкви й охрестилася. «Чимало людей пізнало правду завдяки “Драмі сотворення”»,— каже Еріх Фрост (3 Ів. 1—3).

Невдовзі після того як «Драму сотворення» подивилась найвища кількість людей, Європу охопили ідеї нацизму. Починаючи з 1933 року діяльність Свідків Єгови в Німеччині була заборонена. Відтоді та аж до кінця Другої світової війни в 1945 році служителі Єгови в Європі зносили сильне переслідування. Еріх Фрост провів приблизно вісім років в ув’язненні. Але він усе витримав і пізніше служив у німецькому Бетелі у Вісбадені. Як же чудово, що ця незабутня «Драма сотворення» вийшла вчасно, аби зміцнити мужність багатьох християн перед лицем випробувань, з якими вони стикнулися впродовж Другої світової війни! (З нашого архіву в Німеччині).