1. а) Розкажіть приклад про пшеницю і бур’яни. б) Як Ісус пояснив суть прикладу?

В ОДНОМУ з Ісусових прикладів про Царство говориться про чоловіка, який посіяв добре насіння пшениці, і про ворога, який посіяв серед пшениці бур’яни. Бур’яни розростаються поміж пшеницею, але господар наказує своїм рабам залишити їх, кажучи: «Нехай і те, і те росте разом до жнив». У час жнив бур’яни знищать, а пшеницю зберуть. Ісус сам пояснив цей приклад. (Прочитайте Матвія 13:24—30, 37—43). Про що ми дізнаємося з цього прикладу? (Дивіться супровідну інформацію «Пшениця і бур’яни»).

2. а) Що зображають події, які розгортаються на полі господаря? б) Яку частину прикладу ми розглянемо?

² Події, що розгортаються на полі господаря, показують, як і коли Ісус має зібрати з-поміж людей клас пшениці — помазаних християн, котрі правитимуть з ним у його Царстві. Сівба розпочалася в П’ятидесятницю 33 року н. е. Збирання пшениці завершиться, коли помазанці, які житимуть на землі в час кінця цієї системи, остаточно отримають печатку і тоді будуть забрані до неба (Матв. 24:31; Об’яв. 7:1—4). Подібно як з вершини гори можна оглядати довколишні краєвиди, за допомогою цього прикладу можна зробити огляд подій, які охоплюють майже 2000 років. Тож які події, пов’язані з Царством, маються на увазі? У прикладі говориться про час сівби, росту і жнив. Обговорення в цій статті буде зосереджене передусім на часі жнив *.

3. а) Які обставини склалися, коли минуло I століття? б) Яке питання виникло, згідно з Матвія 13:28, і хто його порушив? (Дивіться також примітку).

³ На початку II століття «проросли... бур’яни», коли на всесвітньому полі з’явилися удавані християни (Матв. 13:26). У IV столітті подібних до бур’янів християн стало значно більше, ніж помазанців. Пригадаймо, що раби,  згадані в прикладі, попросили в господаря дозволу повиривати бур’яни * (Матв. 13:28). Що відповів господар?

4. а) На що вказує відповідь Господаря, Ісуса? б) Коли стали помітними християни, подібні до пшениці?

⁴ Про пшеницю і бур’яни Ісус сказав: «Нехай і те, і те росте разом до жнив». Цей наказ свідчить, що, починаючи з I століття і аж донині, на землі завжди були подібні до пшениці помазані християни. Такий висновок узгоджується зі словами Ісуса, які він сказав пізніше своїм учням: «Я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:20). Отож, Ісус пообіцяв, що помазанці будуть під його захистом усі дні, аж до часу кінця. Але оскільки вони росли серед подібних до бур’янів християн, ми точно не знаємо, хто належав до класу пшениці впродовж того довгого періоду. Проте коли до початку жнив залишалося приблизно 30 років, клас пшениці став помітним. Що цьому посприяло?

5. Як виконалося пророцтво Малахії в I столітті?

 ⁵ За кілька століть до того, як Ісус навів приклад про пшеницю і бур’яни, Єгова надихнув свого пророка Малахію передректи події, які відображені в цьому прикладі. (Прочитайте Малахії 3:1—4). Іван Хреститель був тим посланцем, який «приготував дорогу», тобто розчистив її (Матв. 11:10, 11). Коли він прийшов у 29 році н. е., наблизився час суду над ізраїльським народом. Ісус був другим посланцем. Він двічі очистив Єрусалимський храм: вперше на початку свого служіння і вдруге — під  кінець (Матв. 21:12, 13; Ів. 2:14—17). Отже, Ісусова праця очищення тривала певний проміжок часу.

6. а) Як пророцтво Малахії виконалося в більшому масштабі? б) Впродовж якого періоду Ісус здійснював перевірку духовного храму? (Дивіться також примітку).

 ⁶ Як пророцтво Малахії виконалося в більшому масштабі? Впродовж десятиліть, які передували 1914 року, Чарлз Рассел і його однодумці виконували працю, подібну до праці Івана Хрестителя. Ця важлива праця охоплювала відновлення біблійних істин. Дослідники Біблії навчали, що́ насправді означає Христова викупна жертва, викривали брехню про вогняне пекло і проголошували близький кінець часів поган. Все ж багато релігійних груп твердило, що є Христовими послідовниками. Тому необхідно було знайти відповідь на важливе запитання: «Хто з-поміж цих груп був пшеницею?» Щоб з’ясувати це, в 1914 році Ісус розпочав перевірку духовного храму. Ця перевірка й очищення тривали певний проміжок часу: з 1914 року до першої половини 1919 року *.

7. Що побачив Ісус, коли в 1914 році розпочав свою перевірку?

⁷ Що побачив Ісус, розпочавши свою перевірку? Невелику групу запопадливих Дослідників Біблії, яка вже понад 30 років присвячувала свої сили та матеріальні засоби для того, щоб сприяти активній проповідницькій кампанії *. Ісус та ангели, мабуть, дуже раділи, коли побачили нечисленні, але стійкі стебла пшениці, яких не заглушили посіяні Сатаною бур’яни. Але виникла потреба «очистити  синів Левія», тобто помазанців (Мал. 3:2, 3; 1 Пет. 4:17). Чому?

8. Які події відбувалися після 1914 року?

⁸ Наприкінці 1914 року деякі Дослідники Біблії знеохотилися через те, що не пішли до неба. Впродовж 1915—1916 років протидія з боку тих, хто не належав до організації, сповільнила проповідницьку працю. Ситуація погіршилась, коли після смерті брата Рассела в жовтні 1916 року почалось протистояння всередині організації. Четверо з семи директорів Біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» виступили проти рішення, аби брат Рутерфорд очолив організацію. Ці чоловіки хотіли спричинити поділення серед братів, але в серпні 1917 року вони покинули Бетель. Так відбулось очищення. До того ж деякі Дослідники Біблії піддалися страху перед людиною. Однак як група вони охоче відгукнулися на Ісусову працю очищення і зробили необхідні зміни. Отже, Ісус визнав їх правдивими християнами, або пшеницею, і відкинув усіх удаваних християн, у тому числі тих, хто належав до церков загальновизнаного християнства (Мал. 3:5; 2 Тим. 2:19). Що ж відбувалося далі? Аби дізнатися про це, повернімося до прикладу про пшеницю і бур’яни.

9, 10. а) Про що ми поговоримо далі? б) Що спочатку мало відбутися в час жнив?

⁹ «Жнива — закінчення цієї системи»,— сказав Ісус (Матв. 13:39). Вони почалися в 1914 році. Ми поговоримо про п’ять подій, які, згідно з передреченням Ісуса, мають відбуватися в час жнив.

¹⁰ Перша подія — збирання бур’янів. Ісус говорить: «Під час жнив я скажу женцям спочатку позбирати бур’яни [і] позв’язувати їх у снопи». Після 1914 року ангели почали «збирати» подібних до бур’янів християн, відділяючи їх від помазаних «синів царства» (Матв. 13:30, 38, 41).

11. Що відрізняє правдивих християн від удаваних?

¹¹ У той час як продовжувалась праця збирання бур’янів, різниця між двома групами ставала дедалі очевиднішою (Об’яв. 18:1, 4). У 1919 році стало зрозуміло, що Вавилон Великий уже впав. Що насамперед відрізняло правдивих християн від удаваних? Проповідницька праця. Ті, хто брав провід серед Дослідників Біблії, почали наголошувати на важливості того, щоб кожен проповідував звістку про Царство. Приміром, у брошурі «Кому довірена праця» (англ.), опублікованій 1919 року, всіх помазаних християн заохочували проповідувати від дому до дому. Там зазначалось: «Праця здається грандіозною, але це праця Господа, і з його підтримкою ми виконаємо її. Для нас честь брати в ній участь». Яким був відгук? Відтоді, як повідомлялося у «Вартовій башті» за 1922 рік, Дослідники Біблії посилили свою проповідницьку діяльність. Невдовзі проповідування від дому до дому стало розпізнавальною ознакою тих вірних християн — і так є аж дотепер.

12. З якого часу відбувається збирання класу пшениці?

¹² Друга подія — збирання пшениці. Ісус дає наказ своїм ангелам «піти та зібрати до [його] комори пшеницю» (Матв. 13:30). З 1919 року помазанці збираються у відновлений християнський збір. Для тих помазаних християн, які житимуть на землі в час кінця цієї системи, остаточне збирання відбудеться тоді, коли вони отримають небесну нагороду (Дан. 7:18, 22, 27).

13. Що, згідно з Об’явлення 18:7, думає про себе повія, тобто Вавилон Великий, у тому числі загальновизнане християнство?

 ¹³ Третя подія — плач і скреготання зубами. А що станеться після того, як ангели пов’яжуть бур’яни в снопи? Ось що говорить Ісус про тих, хто належить до класу бур’янів: «Вони будуть плакати і скреготати зубами» (Матв. 13:42). Чи це відбувається в наш час? Ні. Сьогодні загальновизнане християнство, яке належить до повії, все ще говорить про себе: «Сиджу немов цариця. Я не вдова і ніколи не побачу жалоби» (Об’яв. 18:7). Справді, християнство почувається дуже впевнено, вважаючи, що воно «немов цариця» панує над політичними лідерами. Тепер ті, кого представляють бур’яни, хизуються собою, а не плачуть. Але скоро все зміниться.

14. а) Коли і чому удавані християни будуть «скреготати зубами»? б) Як наше змінене розуміння слів з Матвія 13:42 узгоджується з думкою з Псалма 112:10? (Дивіться примітку).

¹⁴ Після знищення фальшивої релігії під час великого лиха її колишні прибічники шукатимуть захисту, але не знайдуть жодного надійного сховку (Луки 23:30; Об’яв. 6:15—17). Потім, усвідомлюючи, що їм не уникнути знищення, вони будуть плакати з розпачу і від гніву «скреготати зубами». Як Ісус і передрікає у своєму пророцтві про велике лихо, в той похмурий момент вони «будуть з голосінням бити себе в груди» * (Матв. 24:30; Об’яв. 1:7).

15. Що станеться з бур’янами і коли це відбудеться?

¹⁵ Четверта подія — вкидання до печі. Що станеться з пов’язаними в снопи бур’янами? Ангели «повкидають їх до вогняної печі» (Матв. 13:42). Це означає цілковите знищення. Отож, колишні прихильники фальшивих релігійних організацій будуть стерті з лиця землі під час останнього етапу великого лиха, Армагеддону (Мал. 4:1).

16, 17. а) Про яку останню подію Ісус згадує у своєму прикладі? б) Чому ми робимо висновок, що сповнення цієї події ще попереду?

¹⁶ П’ята подія — сяяння. Ісус закінчує своє пророцтво такими словами: «Праведні у той час сяятимуть, як сонце, в царстві свого Батька» (Матв. 13:43). Коли і де це відбуватиметься? Сповнення цих слів ще попереду. Ісус передрік подію, яка відбуватиметься на небі, а не діяльність, яка проходить зараз на землі *. Для такого висновку є дві підстави.

 ¹⁷ Перша — це час. Ісус сказав, що «праведні у той час сяятимуть». Вираз «у той час», очевидно, стосується події, про яку перед тим згадав Ісус, а саме вкидання бур’янів до вогняної печі. Це відбудеться на останньому етапі великого лиха. Отже, помазанці «сяятимуть» теж у майбутньому. Друга підстава — місце. Ісус сказав, що праведні сяятимуть у Царстві. Що це означає? Усі вірні помазанці, які все ще житимуть на землі після завершення початкового етапу великого лиха, до того моменту вже остаточно отримають печатку. Потім, як зазначається в Ісусовому пророцтві про велике лихо, вони будуть забрані на небо (Матв. 24:31). Там вони сяятимуть «в царстві свого Батька», і невдовзі після битви Армагеддон вони, як Ісусова радісна наречена, візьмуть участь у «весіллі Агнця» (Об’яв. 19:6—9).

18, 19. Яку користь приносить нам розуміння Ісусового прикладу про пшеницю і бур’яни?

¹⁸ Яку користь ми отримали, розглянувши події з цього прикладу? По-перше, ми поглиблюємо своє розуміння. Приклад розкриває важливу причину, чому Єгова допускає зло. Він «з великим довготерпінням зносив... посудини гніву», щоб приготувати «посудини милосердя», тобто клас пшениці * (Рим. 9:22—24). По-друге, ми зміцнюємо свою впевненість. З наближенням кінця наші вороги будуть ще запекліше боротися з нами, «та не переможуть». (Прочитайте Єремії 1:19). Подібно як небесний Батько, Єгова, упродовж віків охороняв клас пшениці, він через Ісуса та ангелів буде підтримувати нас по «всі дні» (Матв. 28:20).

¹⁹ По-третє, завдяки цьому прикладу ми можемо розпізнати клас пшениці. Чому це вкрай важливо? Знання того, хто є подібними до пшениці християнами, допоможе знайти відповідь на запитання, яке порушив Ісус у своєму пророцтві про останні дні. Він запитав: «Хто ж вірний і розсудливий раб?» (Матв. 24:45). У наступних двох статтях ми обговоримо вичерпну відповідь на це питання.