1. Завдяки чому любов між Богом та його Сином ставала міцнішою?

ІСУС ХРИСТОС, Син Єгови, промовив: «Я люблю Батька» (Ів. 14:31). Також він сказав: «Батько дуже любить Сина» (Ів. 5:20). Це нас не має дивувати. Адже впродовж багатьох віків до свого приходу на землю Ісус був Божим «майстром» (Прип. 8:30). Співпрацюючи зі своїм Батьком, Єговою, Ісус багато навчився про його риси, і в нього було безліч підстав любити його. Безсумнівно, завдяки близькому спілкуванню їхня любов один до одного ставала міцнішою.

2. а) Що таке любов? б) Які запитання ми розглянемо?

² Любов — це почуття глибокої прихильності. Таке почуття сповнювало серце Давида, який сказав: «Полюблю Тебе, Господи, сило моя» (Пс. 18:2). Ми теж повинні любити Бога, який виявляє до нас прихильність. Якщо ми слухаємось Єгову, то він буде любити нас. (Прочитайте Повторення Закону 7:12, 13). Та чи можемо ми любити невидимого Бога? Що означає любити Єгову? Чому ми маємо любити його? І як нам виявляти свою любов до Бога?

3, 4. Чому ми можемо любити Єгову?

³ «Бог є Дух», тому ми не можемо його бачити (Ів. 4:24). Усе ж ми можемо любити Єгову, і Святе Письмо наказує нам це робити. Наприклад, Мойсей звелів ізраїльському народові: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю» (Повт. 6:5).

⁴ Чому ми можемо розвинути глибоку любов до Бога? Тому що він створив нас з духовними потребами і наділив здатністю виявляти любов. Коли ми належно задовольняємо свої духовні потреби, наша любов до Єгови зростає і ми почуваємося щасливими. Ісус сказав: «Щасливі ті, що усвідомлюють свою потребу в духовному, оскільки їм належить царство небесне» (Матв. 5:3). Про властиве людям бажання поклонятися Богові в одній книжці сказано: «Нам слід із благоговінням, захопленням і пошаною ставитись до того, як люди по всьому світі шукають всевишню істоту й вірять у неї» (А. Крессі Моррісон, «Людина не сама», англ.).

5. Звідки ми знаємо, що є сенс у тому, аби шукати Бога?

⁵ Чи є сенс у тому, щоб шукати Бога? Так, бо він хоче, щоб ми знайшли його. Це пояснив апостол Павло, даючи свідчення групі людей, котрі зібралися на Ареопазі, з якого було видно Парфенон — храм, присвячений Афіні, богині-заступниці стародавніх Афін. Уяви, що ти чуєш, як Павло говорить про «Бога, який створив світ і все, що в ньому», а потім пояснює, що Він «не живе в рукотворних храмах». Далі апостол каже, що «від одного чоловіка [Бог] створив усі народи, щоб вони населяли цілу поверхню землі, і встановив призначені часи та межі проживання, аби вони наполегливо шукали Бога і таки знайшли його, а він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:24—27). Авжеж, люди можуть знайти Бога. Понад сім з половиною мільйонів Свідків Єгови «таки знайшли його» і люблять його від усієї душі.

6. Яку заповідь Ісус назвав «першою і найбільшою»?

⁶ Наша любов до Єгови має походити з серця. Ісус наголосив на цьому, коли фарисей запитав: «“Учителю, яка найбільша заповідь у Законі?” Ісус відповів: “Люби Єгову, Бога свого, всім серцем, всією душею і всім розумом”. Це — перша й найбільша заповідь» (Матв. 22:34—38).

7. Що означає любити Бога а) «всім серцем»? б) «всією душею»? в) «всім розумом»?

⁷ Що мав на увазі Ісус, коли наказав нам любити Бога «всім серцем»? Цим він хотів сказати, що ми маємо любити Єгову всім своїм символічним серцем, яке впливає на наші бажання, емоції та почуття. Нам треба любити його і «всією душею», або своїм життям і єством. Крім того, необхідно любити Бога «всім розумом», тобто любити його, використовуючи всі свої розумові здібності. Отже, ми маємо повністю і беззастережно любити Єгову.

8. До чого буде спонукувати нас справжня любов до Бога?

⁸ Якщо ми любимо Бога всім серцем, душею і розумом, то будемо старанно вивчати його Слово, з усіх сил сприяти його намірам і ревно звіщати добру новину про Царство (Матв. 24:14; Рим. 12:1, 2). Справжня любов до Єгови наближатиме нас до нього (Як. 4:8). Звичайно, неможливо перелічити всіх причин, чому потрібно любити Бога. Розгляньмо лише кілька з них.

9. Чому ти любиш Єгову, який створив нас і дбає про нас?

⁹ Єгова створив нас і дбає про нас. «Завдяки йому ми живемо, рухаємося та існуємо»,— написав Павло (Дії 17:28). Бог подарував нам чудову домівку — Землю (Пс. 115:16 [113:24]). Він дає нам їжу і все необхідне, щоб підтримувати життя. Тому Павло міг сказати мешканцям Лістри, які поклонялися ідолам, що живий Бог «не припиняв свідчити про себе, роблячи добро: давав дощ з неба, врожайні часи і вдосталь їжі, а також сповнював ваші серця веселощами» (Дії 14:15—17). Хіба це не причина любити нашого щедрого Величного Творця? (Еккл. 12:1).

10. Які почуття викликає дар викупу, завдяки якому Бог усуне гріх і смерть?

¹⁰ Бог усуне гріх і смерть, які ми успадкували від Адама (Рим. 5:12). «Бог виявляє нам свою любов тим, що Христос помер за нас, коли ми ще були грішниками» (Рим. 5:8). Наші серця сповнюються любов’ю до Єгови, тому що він уможливив для нас прощення гріхів, якщо ми розкаюємося і виявляємо віру в Ісусову викупну жертву (Ів. 3:16).

11, 12. Яку надію дає нам Єгова?

¹¹ Єгова є джерелом надії і сповнює нас радістю і миром (Рим. 15:13). Надія, яку дає Бог, допомагає нам зносити випробування віри. Помазанцям, які залишаться вірними аж до смерті, він обіцяє дати небесний «вінок життя» (Об’яв. 2:10). Ті, хто має земну надію і зберігає непорочність, отримають вічні благословення в обіцяному Раю на землі (Луки 23:43). Які почуття викликають у нас такі обіцянки? Хіба ми не сповнюємося радістю, миром і любов’ю до того, хто дає «кожен добрий дар і досконалий дарунок»? (Як. 1:17).

¹² Бог дає нам прекрасну надію на воскресіння (Дії 24:15). Всіх нас, безумовно, дуже засмучує смерть близької людини, але завдяки надії на воскресіння ми не сумуємо, «як інші люди, котрі не мають жодної надії» (1 Фес. 4:13). З любові Бог Єгова прагне воскресити померлих, зокрема таких вірних слуг, як праведний Йов (Йова 14:15). Уявіть собі, яка радість пануватиме, коли ми будемо вітати померлих, котрі повернуться до життя на землі. Серце переповнюється любов’ю до нашого небесного Батька, який дав нам чудову надію на воскресіння.

13. Які є докази того, що Бог справді дбає про нас?

¹³ Єгова справді дбає про нас. (Прочитайте Псалом 34:7, 19, 20; 1 Петра 5:6, 7). Знаючи, що наш добрий Батько завжди готовий допомагати тим, хто йому вірний, ми почуваємося безпечними як вівці «отари [його] пасовиська» (Пс. 79:13). До того ж любов Бога стане очевидною в тому, що́ він здійснить для нас через Месіанське Царство. Після того як обраний ним Цар, Ісус Христос, викоренить із землі насильство, гніт і зло, слухняні люди втішатимуться вічним миром і добробутом (Пс. 72:7, 12—14, 16). Таке чудове майбуття дає нам причину любити нашого дбайливого Бога всім серцем, душею, силою і розумом (Луки 10:27).

14. Якої великої честі нас удостоїв Єгова?

¹⁴ Єгова удостоїв нас великої честі служити йому як його Свідки (Ісаї 43:10—12). Ми любимо Бога, бо він дає нам нагоду підтримувати його верховну владу і нести справжню надію людям у цьому неспокійному світі. Крім того, ми говоримо з вірою  та впевненістю, адже проголошуємо добру новину, що ґрунтується на Слові правдивого Бога, який завжди виконує свої обіцянки. (Прочитайте Ісуса Навина 21:45; 23:14). Звичайно, переліку благословень та причин любити Єгову немає кінця. Але як нам виявляти любов до нього?

15. Як нам допомагає вивчення Божого Слова і застосування набутих знань?

¹⁵ Старанно вивчати Боже Слово і застосовувати набуті знання. Так ми покажемо, що любимо Єгову і щиро хочемо, аби його слово було «світлом для [нашої] стежки» (Пс. 119:105). Якщо ми зазнаємо страждань, то можемо черпати потіху з таких запевнень: «Серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже»; «Твоя віддана любов, Єгово, підтримувала мене. Коли тривоги переповнювали мене, ти потішав мене і заспокоював» (Пс. 51:19; 94:18, 19, «Переклад нового світу», англ.). Єгова милосердно ставиться до тих, хто страждає. Ісус теж виявляє співчуття до людей (Ісаї 49:13; Матв. 15:32). Завдяки вивченню Біблії ми довідуємося, наскільки Єгова піклується про нас, і це спонукує нас виявляти йому глибоку любов.

16. Як регулярні молитви зміцнюють нашу любов до Бога?

¹⁶ Регулярно молитися до Бога. Молитви наближають нас до Того, хто молитви вислуховує (Пс. 65:3). Коли ми бачимо, що Бог відповідає на наші молитви, любов до нього стає міцнішою. Наприклад, ми розуміємо, що він не дозволяє, аби нас спокушали більше, ніж можемо витримати (1 Кор. 10:13). Якщо ми тривожимось і звертаємося до Єгови з палкими благаннями, то можемо відчути незрівнянний «Божий мир» (Фил. 4:6, 7). Інколи, подібно до Неемії, ми молимось подумки і згодом усвідомлюємо, що Бог відповідає на наші прохання (Неем. 2:1—6). Коли ми «перебуваємо в молитві» й бачимо, що Єгова відповідає на наші просьби, любов до нього зростає і поглиблюється впевненість у тому, що він допоможе нам подолати подальші випробування віри (Рим. 12:12).

17. Як ми будемо ставитися до відвідування зібрань, якщо любимо Бога?

 ¹⁷ Розвинути звичку приходити на християнські зібрання та конгреси (Євр. 10:24, 25). Ізраїльтяни збиралися, щоб слухати і вчитися про Єгову. Це допомагало їм розвивати глибоку повагу до нього й виконувати його Закон (Повт. 31:12). Якщо ми справді любимо Бога, виконання його волі не буде для нас обтяжливим. (Прочитайте 1 Івана 5:3). Тож ніколи не дозволяймо собі легковажно ставитися до відвідування зібрань. Ми не хочемо втратити першу любов до Єгови (Об’яв. 2:4).

18. До чого нас спонукує любов до Бога?

¹⁸ Ревно розповідати іншим правду, яку несе «добра новина» (Гал. 2:5). Любов до Бога спонукує нас проповідувати про Месіанське Царство його дорогого Сина, який в Армагеддоні «верхи помчи[ть]ся за справи правди» (Пс. 45:5; Об’яв. 16:14, 16). Нам дуже приємно брати участь у праці навчання і допомагати людям дізнаватися про любов Бога та його обіцяний новий світ (Матв. 28:19, 20).

19. Чому треба цінувати старійшин, які призначені пасти отару Єгови?

¹⁹ Цінувати старійшин, які призначені пасти Божу отару (Дії 20:28). Християнські старійшини є дарами від Єгови, який завжди дбає про наше добро. Старійшини для нас «як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі» (Ісаї 32:1, 2). Як же ми радіємо, коли знаходимо сховок від сильного вітру або холодної зливи! Коли нестерпно пече сонце, нам приємно опинитися в тіні скелі. Така образна мова допомагає нам побачити, що старійшини надають необхідну духовну підтримку і відсвіження. Слухаючись тих, хто бере серед нас провід, ми показуємо, що дуже цінуємо «людей, які стали дарами від» Бога і доводимо свою любов до Єгови та Христа — Голови збору (Еф. 4:8; 5:23; Євр. 13:17).

20. Як ми відгукнемося на слова з Якова 1:22—25, якщо любимо Бога?

²⁰ Якщо ми маємо сердечні стосунки з Єговою, то будемо «виконавцями слова, а не лише слухачами». (Прочитайте Якова 1:22 — 25). Виконавець має віру, що спонукує його до таких діл, як ревне проповідування й участь у християнських зібраннях. Оскільки ми дійсно любимо Бога, то будемо слухатися його «Закону досконалого», який охоплює все те, чого Єгова вимагає від кожного з нас (Пс. 19:8—12).

21. До чого можна прирівняти наші щирі молитви?

²¹ Любов до Бога спонукуватиме нас часто звертатися до нього в щирій молитві. Очевидно натякаючи на щоденне спалювання фіміаму, чого вимагала Закон-угода, псалмоспівець Давид сказав: «Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм [Єгово], підношення рук моїх — як жертва вечірня» (Пс. 141:2; Вих. 30:7, 8). Тож хай наші скромні прохання, палкі благання і сердечні слова хвали та подяки Богові будуть наче пахучий фіміам, що символізує прийнятні молитви (Об’яв. 5:8).

22. Про яку любов піде мова в наступній статті?

²² Ісус звелів нам любити Бога і свого ближнього (Матв. 22:37— 39). Під час подальшого обговорення цієї риси ми побачимо, як наша любов до Єгови і його принципів допоможе нам мати хороші стосунки з ближніми і виявляти їм любов.