1, 2. а) Чого Бог очікує від свого народу, коли йдеться про вчинки? б) На які запитання відповідає ця стаття?

ПІД натхненням Єгови апостол Петро пов’язав святість, про яку йдеться в книзі Левіт, з тим, що християни повинні бути святими у своїх вчинках. (Прочитайте 1 Петра 1:14—16). «Святий» — Єгова — очікує, що помазанці та «інші вівці» робитимуть все можливе, аби бути святими в усіх своїх вчинках, а не лише в деяких (Ів. 10:16).

² Подальше дослідження духовних перлин з книги Левіт принесе нам велику користь. І якщо ми застосовуємо набуті знання, то будемо святими у всіх своїх вчинках. Ми розглянемо такі запитання: який погляд нам треба мати на компроміс? Чого нас навчає книга Левіт про обстоювання верховної влади Єгови? Чого ми вчимося з жертвоприношень?

3, 4. а) Чому християни не повинні поступатися біблійними законами і принципами? б) Чому нам не слід мститися і затаювати злобу?

³ Якщо ми хочемо подобатись Єгові, то повинні міцно триматися його законів та принципів і не вважати їх чимось звичайним і тим, чим можна поступитися. Хоча ми  не перебуваємо під Мойсеєвим законом, його вимоги допомагають нам ліпше зрозуміти, що́ є прийнятним і неприйнятним у Божих очах. Наприклад, ізраїльтяни отримали наказ: «Не мстися синам свого народу і не затаюй на них злоби. Люби свого ближнього, як самого себе. Я — Єгова» (Лев. 19:18).

⁴ Єгова вимагає, щоб ми не мстилися, він хоче, щоб ми не затаювали злоби (Рим. 12:19). Якби ми нехтували Божими законами й принципами, то приносили б задоволення Дияволу і могли б стягнути докір на Єгову. Навіть якщо хтось навмисне кривдить нас, не дозволяймо собі стати «посудинами», в яких зберігається образа. Бог обдарував нас честю бути «глиняними посудинами», в яких ми маємо скарб служіння (2 Кор. 4:1, 7). Образа — наче кислота, і їй не місце в таких посудинах.

5. Чого ми вчимося, читаючи розповідь про Аарона та смерть його синів? (Дивіться малюнок на початку статті).

⁵ В Левіт 10:1—11 записаний жахливий випадок, який стався в Аароновій сім’ї. Уся сім’я, мабуть, була прибита горем, коли вогонь з неба пожер у святому наметі Ааронових синів, Надава і Авігу. Це стало випробуванням віри для Аарона та його родини, які не повинні були оплакувати своїх померлих рідних. Чи ви доводите свою святість тим, що не спілкуєтеся з членами сім’ї або з іншими, кого виключили зі збору? (Прочитайте 1 Коринфян 5:11).

6, 7. а) Над чим варто подумати, коли вирішуємо, чи брати участь в обряді вінчання? (Дивіться примітку). б) Як можна пояснити невіруючим родичам свою позицію щодо обряду вінчання?

⁶ Можливо, ми не зазнаємо́ такого тяжкого випробування, як Аарон і його сім’я. А що, коли невіруючі родичі запрошують нас прийти на обряд вінчання і взяти в ньому участь? У Біблії немає прямої заборони приходити на такі церемонії. Та чи є біблійні принципи, які допоможуть нам прийняти правильне рішення? *

⁷ Наше рішення бути святими перед Єговою за таких обставин може дивувати наших невіруючих родичів (1 Пет. 4:3, 4). Звичайно, ми не хочемо їх ображати, але було б добре поговорити з ними лагідно, водночас відверто. Якщо можливо, це варто зробити заздалегідь. Доречно було б подякувати і сказати, що нам дуже приємно отримати запрошення взяти участь у весіллі. Тоді можна пояснити, що ми не хочемо, аби радість їхнього свята була затьмарена і щоб вони з гостями почувалися ніяково, через те що ми не беремо участі в певних релігійних обрядах. Так ми не підемо на компроміс зі своїми віруваннями.

8. Як книга Левіт наголошує на верховній владі Єгови?

⁸ Книга Левіт наголошує на верховній владі Єгови. Понад 30 разів зазначається, що закони, згадані в цій книзі, походять від Єгови. Мойсей визнавав це і робив те, що звелів йому Бог (Лев. 8:4, 5). Подібно і ми завжди маємо робити те, що вимагає від нас Всевладний Єгова. У цьому нам допомагає Божа організація. А втім, випробування віри можуть прийти, коли ми наодинці, як це було у випадку Ісуса, коли Диявол спокушав його в пустелі (Луки 4:1—13). Якщо ми зосереджені на верховній владі Бога і довіряємо йому, то ніхто не  змусить нас піти на компроміс і ми не потрапимо в пастку страху (Прип. 29:25).

9. Чому всі народи ненавидять Божих служителів?

⁹ Будучи послідовниками Христа і Свідками Єгови, ми стикаємося з переслідуваннями в різних країнах світу. Цього слід очікувати, бо Ісус сказав своїм учням: «Вас віддаватимуть на страждання та вбиватимуть, і за ім’я моє вас будуть ненавидіти всі народи» (Матв. 24:9). Однак, незважаючи на таку ненависть, ми витривало проповідуємо про Царство і залишаємося святими в очах Єгови. Ми чесні, порядні й законослухняні громадяни. Чому ж тоді нас так ненавидять? (Рим. 13:1—7). Тому що ми вирішили служити Всевладному Господу Єгові. Ми поклоняємося «тільки йому» і ніколи не підемо на компроміс щодо його праведних законів і принципів (Матв. 4:10).

10. Що сталося, коли один брат поступився своїм нейтралітетом?

¹⁰ Крім того, ми не належимо «до цього світу», тому зберігаємо нейтралітет у воєнних та політичних справах. (Прочитайте Івана 15:18—21; Ісаї 2:4). Декотрі присвячені Богу особи поступилися своїм нейтралітетом. Чимало з них розкаялися і відновили свої взаємини з нашим милосердним небесним Батьком (Пс. 51:17). Але це зробили не всі. Наприклад, під час Другої світової війни в Угорщині урядовці зібрали в одному містечку з усіх в’язниць країни 160 несправедливо ув’язнених братів віком до 45 років. Їм наказали вступити до війська. Вірні брати були непохитні й відмовились, але дев’ятеро з цієї групи прийняли присягу і вдягнули військову форму. Через два роки один з тих, хто пішов на компроміс, опинився в команді, яка мала розстріляти вірних Свідків. Серед них був його рідний брат! Але страту не було виконано.

11, 12. Чого християни в наш час можуть навчитися з того, як приносилися жертви Єгові у стародавньому Ізраїлі?

¹¹ Згідно з Мойсеєвим законом, ізраїльтяни мали приносити різні жертви (Лев. 9:1—4, 15—21). Ці жертви мали бути безвадні, тому що символізували досконалу жертву Ісуса. До того ж, складаючи певну жертву, ізраїльтяни повинні були дотримуватися відповідної процедури. Для прикладу розгляньмо, що вимагалося від матері, яка народила дитину. У Левіт 12:6 сказано: «Коли закінчаться дні її очищення за сина чи за дочку, нехай вона приведе до входу в намет зборів молодого однорічного барана для цілопалення, а також принесе молодого голуба або горлицю для приношення за гріх і дасть їх священику». Вимоги Бога були конкретними, але разом з тим свідчили про його любов і поміркованість, що чітко видно в Законі. Якщо мати була неспроможна принести барана, вона могла дати двох горлиць або двох молодих голубів (Лев. 12:8). І хоча вона була бідною, Бог любив та цінував її так само, як і тих, хто приносив дорожчі жертви. Чого можна з цього навчитися?

¹² Апостол Павло заохочував одновірців приносити Богові «жертву хвали» (Євр. 13:15). Своїми устами ми маємо привселюдно звіщати святе ім’я Єгови. Брати і сестри з вадами слуху послуговуються мовою жестів, щоб нести таку хвалу Богові. Християни, які не можуть виходити з дому, вихваляють Бога тим, що проповідують у листах і по телефону,  а також дають свідчення піклувальникам і відвідувачам. Наша жертва хвали, яку ми несемо, звіщаючи ім’я Єгови і добру новину, залежить від стану нашого здоров’я і здібностей. Ця жертва має бути найліпшою (Рим. 12:1; 2 Тим. 2:15).

13. Чому нам треба звітувати про служіння?

¹³ Наші жертви хвали — це особисті дари, які ми добровільно приносимо Богові, оскільки любимо його (Матв. 22:37, 38). Але нас просять здавати звіт про наше служіння. Тож як нам ставитися до цього? Звіт, який ми здаємо щомісяця, пов’язаний з нашою відданістю Богові (2 Пет. 1:7). Звісно, жоден з нас не має почуватися зобов’язаним присвячувати багато годин служінню тільки для того, щоб звітувати про більшу участь у проповідуванні. Ось чому вісник Царства, який перебуває в будинку для людей похилого віку або який є немічним, замість повних годин може подавати у звіті навіть 15-хвилинні проміжки. Єгова дорожить цими хвилинами, адже вісник Царства віддає йому найліпше, показує свою любов до нього і вдячність за незрівнянну честь бути його Свідком. Подібно до ізраїльтян, котрі не могли приносити дорогі жертви, служителі Єгови, які мають певні обмеження, таки можуть здавати звіт. Вони цінні в очах Єгови. Звіт кожного з нас стає частиною всесвітнього звіту, який допомагає організації планувати подальшу проповідницьку діяльність. Тож, коли нас просять звітувати про служіння, від нас не вимагається забагато.

14. Поясни, чому нам необхідно аналізувати свої звички щодо вивчення.

¹⁴ Розглянувши кілька духовних скарбів з книги Левіт, ти, мабуть, думаєш: «Тепер я ліпше розумію, чому ця книга ввійшла в Боже натхнене Слово» (2 Тим. 3:16). Можливо, ти постановив бути святим не лише тому, що Єгова цього вимагає, але й тому, що він достойний, аби йому догоджали. Те, що ти довідався з цих двох статей про книгу Левіт, напевне, заохотило тебе ще глибше досліджувати Святе Письмо. (Прочитайте Прислів’я 2:1—5). Старанно проаналізуй свої звички щодо вивчення. Ти, безперечно, хочеш, аби твої жертви хвали подобалися Єгові. Чи ти дійшов висновку, що телепрограми, відеоігри, спортивні заняття чи хобі перешкоджають тобі рости духовно? Якщо так, тобі варто подумати над певними висловлюваннями апостола Павла, що містяться в Листі до євреїв.

15, 16. Чому Павло був дуже відвертим, коли писав листа до єврейських християн?

¹⁵ Павло був дуже відвертим, коли писав листа до своїх єврейських одновірців. (Прочитайте Євреїв 5:7, 11—14). Апостол говорив прямолінійно. Він сказав їм, що їхній «слух притупився». Чому Павло говорив так  впевнено і прямо? В його словах відображалася любов і турбота Єгови про тих християн, які намагалися вижити, харчуючись духовним молоком. Вкрай важливо знати основоположні християнські вчення. Але щоб зростати до духовної зрілості, необхідна «тверда їжа».

¹⁶ Замість того щоб ставати вчителями, євреї потребували, щоб їх самих хтось навчав. Чому? Тому що вони не споживали «твердої їжі». Запитай себе: «Чи в мене правильне ставлення до твердої духовної їжі? Чи я харчуюся нею? Чи я нехтую молитвою і глибоким дослідженням Біблії? Якщо так, то, можливо, проблема полягає у тому, що я не маю доброї звички вивчати?» Ми не лише проповідуємо людям, але й навчаємо їх і робимо учнями (Матв. 28:19, 20).

17, 18. а) Чому треба регулярно споживати тверду духовну їжу? б) Як нам ставитись до споживання алкоголю перед християнськими зібраннями?

¹⁷ Багатьом з нас нелегко вивчати Біблію. Звичайно, Єгова не хоче, щоб його служителі вивчали Біблію через почуття вини. І все ж, давно ми присвятилися Богові чи порівняно недавно, нам потрібно й далі споживати твердий духовний харч. Це необхідно для того, щоб залишатися святими.

¹⁸ Щоб бути святими, нам треба старанно досліджувати Святе Письмо і робити те, що Бог вимагає від нас. Пригадаймо Ааронових синів, Надава й Авігу, які були страчені, бо принесли Богові «недозволене приношення», можливо, перебуваючи під впливом алкоголю (Лев. 10:1, 2). Звернімо увагу, що́ Бог сказав Аарону. (Прочитайте Левіт 10:8—11). Чи ці слова означають, що ми не повинні пити жодного алкогольного напою перед християнським зібранням? Подумаймо про таке: ми не є під Законом (Рим. 10:4). У деяких країнах наші одновірці помірковано споживають за обідом алкогольні напої, перш ніж піти на зібрання. Під час Пасхи використовувалося чотири чаші вина. Коли Ісус започаткував Спомин, він звелів своїм апостолам пити вино, яке символізувало його кров (Матв. 26:27). Біблія засуджує надмірне вживання алкоголю і пияцтво (1 Кор. 6:10; 1 Тим. 3:8). Чимало християн через своє сумління повністю відмовилися від пиття алкоголю перед виконанням будь-якого виду священного служіння. Проте в різних країнах є різні звичаї і важливо, щоб християни «відрізняли святе від несвятого», аби залишатись святими і догоджати Богові.

19. а) Про що нам слід пам’ятати, коли йдеться про сімейне поклоніння та особисте вивчення? б) Що ти постановив робити, аби залишатися святим?

¹⁹ Ти знайдеш ще багато духовних перлин, якщо шукатимеш їх у Божому Слові. Послуговуйся знаряддями для пошуку, щоб збагатити своє сімейне поклоніння та особисте вивчення. Поглиблюй своє знання про Єгову та його намір. Наближайся до нього (Як. 4:8). Молись до Бога, як це робив псалмоспівець: «Відкрий мої очі, щоб я чітко бачив, які чудові речі записані в законі твоєму» (Пс. 119:18). Ніколи не поступайся біблійними законами і принципами. Охоче слухайся найвищого закону «Святого» — Єгови — і ревно виконуй «святу працю, звіщаючи Божу добру новину» (1 Пет. 1:15; Рим. 15:16). Будь святим у ці буремні останні дні. Тож нехай кожен з нас залишається святим у всіх своїх вчинках і так обстоює верховну владу нашого святого Бога, Єгови.