1, 2. Звідки походить наше сумління і чому ми можемо бути вдячні за нього?

БОГ ЄГОВА створив людей зі свободою волі — здатністю робити вибір. Бог наділив першу пару людей та їхніх нащадків цінним порадником — сумлінням, тобто внутрішнім відчуттям правильного і неправильного. Якщо ми належно послуговуємось своїм сумлінням, воно допомагає нам робити добро і цуратися зла. Отже, наше сумління є доказом того, що Бог нас любить і хоче, аби всі люди об’єднано робили добро.

² Люди мають сумління і в наш час. (Прочитайте Римлян 2:14, 15). Хоча багато хто взагалі не дотримується біблійних норм поведінки, деякі люди таки чинять добро і відкидають зло. Сумління стримує багатьох людей від жахливих злочинів. Уявіть, скільки зла було б у світі, якби ніхто не мав сумління! Мабуть, ми чули б про значно більше лихих учинків. Які ж ми вдячні за те, що Бог наділив людей сумлінням!

3. Як сумління сприяє єдності у зборі?

³ На відміну від людей у світі, служителі Єгови прагнуть  навчати своє сумління. Вони хочуть, щоб їхнє сумління допомагало їм поводитись відповідно до норм добра і зла, викладених у Божому Слові. Належно навчене сумління неабияк сприяє єдності у зборі. А втім, навчати своє сумління і послуговуватися ним — це не лише розумовий процес. Біблія пов’язує чисте сумління з вірою та любов’ю. Павло написав: «Мета ж цієї настанови — любити з чистого серця, керуючись чистим сумлінням і нелицемірною вірою» (1 Тим. 1:5). Тимчасом як ми навчаємо своє сумління і прислухаємося до його голосу, наша любов до Єгови поглиблюється і наша віра зміцнюється. Те, як ми послуговуємось своїм сумлінням, виявляє глибину нашої духовності, стан нашого серця і силу нашого бажання догоджати Єгові. Дійсно, цей внутрішній голос показує, які ми насправді.

4. Як навчати своє сумління?

⁴ Але як навчати своє сумління? Передусім важливо регулярно та з молитвою досліджувати Біблію, роздумувати над прочитаним і застосовувати на практиці те, чого ми навчилися. Очевидно, цей процес охоплює не тільки збирання інформації та вивчення правил. Дослідження Біблії має допомагати нам чимраз ліпше пізнавати Єгову, його особистість, риси, те, що йому подобається і що ні. Так наше сумління формується відповідно до принципів і норм Бога. Це зворушує серце і сповнює нас бажанням ставати більш схожими на Єгову.

5. Що ми розглянемо в цій статті?

⁵ Однак нас можуть цікавити запитання: як належно навчене сумління допомагає нам приймати рішення? Як поважати рішення одновірців, продиктовані їхнім сумлінням? І як наше сумління може спонукувати нас бути ревними до добрим діл? Ми знайдемо відповіді на ці запитання, розглянувши три сфери життя, в яких сумління відіграє важливу роль: 1) лікування, 2) відпочинок і 3) служіння.

6. В якій сфері нам часто треба приймати рішення і які виникають запитання?

⁶ Біблія заохочує нас уникати згубної поведінки і бути поміркованими у звичках, наприклад коли йдеться про їжу та напої (Присл. 23:20; 2 Кор. 7:1). Дотримуючись біблійних принципів, ми до певної міри бережемо своє здоров’я, навіть коли старіємо або стаємо немічними. У деяких країнах населенню доступна як традиційна медицина, так і різні альтернативні методи терапії. Філіали постійно отримують листи від братів і сестер, котрі цікавляться різними методами лікування. Багато хто питає: «Чи може служитель Єгови погодитись на те чи інше лікування?»

7. Як нам приймати рішення щодо методів лікування?

⁷ Коли йдеться про вибір методу лікування, ні філіал, ні старійшини збору не вповноважені вирішувати за одновірця, навіть якщо він просить їх про це (Гал. 6:5). Звичайно, вони можуть звернути його увагу на поради від Єгови, котрі допоможуть прийняти правильне рішення. Приміром, християнам треба пам’ятати біблійний наказ «стримуватися... від крові» (Дії 15:29). Цей наказ, безперечно, стосується методів лікування, пов’язаних з використанням цільної крові або будь-якого з її чотирьох основних компонентів. Розуміння цього наказу впливає на сумління християнина, навіть коли треба прийняти особисте рішення щодо дрібних фракцій, отриманих з якогось із цих чотирьох  основних компонентів *. Які інші біблійні поради допоможуть нам у виборі лікування?

8. Як слова з Філіппійців 4:5 допоможуть нам у виборі лікування?

⁸ У Прислів’я 14:15 сказано: «Наївний вірить кожному слову, а далекоглядний обмірковує кожен свій крок». Від деяких хвороб не існує ліків. Тож мудро бути обачним щодо методів лікування, про які твердять, що вони дуже помічні, хоч і немає реальних доказів їхньої ефективності. Павло під натхненням написав: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Філ. 4:5). Крім того, поміркованість допомагає нам не приділяти забагато часу питанням лікування, щоб духовні справи не відійшли на задній план. Якби ми у житті передусім зосереджувалися на своєму здоров’ї, то могли б стати егоїстами (Філ. 2:4). Духовні справи — найважливіші, і в питаннях здоров’я нам слід бути поміркованими. (Прочитайте Філіппійців 1:10).

9. а) Як слова з Римлян 14:13, 19 допомагають нам приймати рішення щодо здоров’я? б) Як ми могли б поставити під загрозу нашу єдність?

⁹ Поміркований християнин не нав’язує своїх поглядів іншим. В одній європейській країні чоловік з дружиною запопадливо пропагували певні харчові добавки і дієту. Деякі брати погодилися вживати добавки, інші ж ні. Згодом результати не виправдали сподівань, і багато хто обурився. Це подружжя мало право вирішити для себе, чи дотримуватися певної дієти і вживати харчові добавки. Та хіба вони виявили поміркованість, поставивши під загрозу єдність збору через питання здоров’я? У стародавньому Римі християни якийсь час мали різний погляд на те, чи можна їсти певну їжу і відзначати певні дні. Яку пораду їм дав Павло? Про дотримання днів він сказав: «Хтось вважає один день важливішим від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Тож нехай кожен буде твердо переконаний у своїх рішеннях». Важливо було не давати іншим підстави для спотикання. (Прочитайте Римлян 14:5, 13, 15, 19, 20).

10. Чому ми повинні поважати особисті рішення інших? (Дивіться малюнок на початку статті).

¹⁰ Іноді ми не розуміємо рішення нашого одновірця, яке він прийняв в особистому питанні, слухаючись свого сумління. У такому разі ми не повинні відразу засуджувати одновірця чи вважати, що нам слід змусити його змінити свою думку. Можливо, його сумління все ще «слабе» та потребує навчання або воно дуже вразливе у певних питаннях (1 Кор. 8:11, 12).  А може, нам необхідно дослідити власне сумління, чи не потребує воно додаткового навчання згідно з Божими принципами. Коли йдеться про вибір лікування, кожен з нас має бути готовим приймати особисті рішення і брати на себе відповідальність за них.

11, 12. Про яку настійну пораду з Біблії варто пам’ятати, обираючи відпочинок?

¹¹ Єгова так створив людей, що вони можуть насолоджуватися благотворним відпочинком. Соломон написав, що є «час сміятися» і «час танцювати» (Еккл. 3:4). Але не кожен вид відпочинку приносить нам користь і відсвіження. Недобре також відпочивати надто довго чи дуже часто. Як сумління може посприяти тому, щоб відпочинок був благотворним і приємним?

¹² Боже Слово настійно радить уникати поведінки, описаної як «учинки плоті». До них належить «статева розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолопоклонство, спіритизм, ворожість, чвари, ревнощі, вибухи гніву, незгоди, розбрат, сектантство, заздрість, пияцтво, буйні гулянки і подібне». Павло перестерігав, що «ті, хто чинить таке, не успадкують Божого Царства» (Гал. 5:19—21). Тож нам варто запитати себе: «Чи моє сумління спонукує мене цуратися тих видів спорту, які пов’язані з агресією, суперництвом, націоналізмом або насильством? Чи мій внутрішній голос застерігає мене про небезпеку, коли виникає спокуса подивитися фільм, який містить порнографічні сцени або зображає у привабливому світлі розпусту, пияцтво і спіритизм?»

13. Як поради з 1 Тимофія 4:8 і Прислів’я 13:20 допомагають нам у виборі відпочинку?

¹³ Біблійні принципи допоможуть нам формувати своє сумління, щоб приймати правильні рішення щодо відпочинку. Один з таких принципів — «фізичні вправи корисні лише де в чому» (1 Тим. 4:8). Багато хто вважає, що регулярні вправи деякою мірою сприяють доброму здоров’ю та відсвіжають фізично й розумово. Якщо ми хочемо займатися вправами у групі, то чи будемо робити це з будь-ким? У Прислів’я 13:20 говориться: «Хто з мудрими ходить, той стане мудрим, а хто має справу з безглуздими — зазна́є лиха». Ці слова показують, що ми повинні бути розбірливими у виборі розваг і керуватися навченим Біблією сумлінням.

14. Як одна сім’я застосувала принципи з Римлян 14:2—4?

¹⁴ Крістіан і Даніела виховують двох дочок підліткового віку. Крістіан розповідає: «На сімейному поклонінні ми розглядали тему відпочинку і погодилися, що не всі розваги прийнятні. А кого можна вважати добрим товариством? Одна з наших дочок скаржилась, що під час перерви у школі деякі молоді Свідки поводяться, на її погляд, неналежно. І вона почувалася, ніби зобов’язана поводитися так само, як вони. Ми обговорили, що кожен має своє сумління і ми повинні керуватися ним, обираючи, що́ робити і з ким». (Прочитайте Римлян 14:2—4).

15. Як роздуми над словами з Матвія 6:33 допоможуть нам планувати відпочинок?

¹⁵ Важливу роль відіграє питання, коли відпочивати. Чи ти ставиш відпочинок на друге місце після теократичних справ, таких як зібрання, проповідування і особисте вивчення? Чи, навпаки, займаєшся  теократичною діяльністю в перервах між розвагами? Що для тебе найважливіше? Ісус сказав: «І далі шукайте найперше Царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться» (Матв. 6:33). Чи сумління спонукує тебе розставляти пріоритети згідно з Ісусовою порадою?

16. Як сумління пов’язане з нашою працею проповідування?

¹⁶ Чисте сумління не лише застерігає нас від поганих вчинків. Воно спонукує до добрих діл. Найголовніші з таких добрих діл — наша участь у служінні від дому до дому і використання кожної нагоди для неформального свідчення. Саме до цього спонукувало Павла його сумління. Він написав: «Це мій обов’язок. І горе мені, якщо я не проголошую доброї новини!» (1 Кор. 9:16). Якщо ми наслідуємо його приклад, наше сумління схвалює нас, запевняючи в тому, що ми чинимо правильне. Коли ми проповідуємо добру новину, то звертаємось до сумління тих, з ким говоримо. Павло сказав: «Ми... рекомендуємо себе кожній людині [«сумлінню кожної людини», прим.], виявляючи правду, і Бог цьому свідок» (2 Кор. 4:2).

17. Як одна юна сестра діяла згідно зі своїм сумлінням?

¹⁷ Коли Жаклін було 16 років, вона вивчала у школі біологію. Під час занять докладно пояснювалася теорія еволюції. Ця сестра розповідає: «Сумління не дозволяло мені брати участь в обговоренні так, як завжди. Я не могла підтримувати теорію еволюції, тому підійшла до вчителя і пояснила свою позицію. На моє здивування, він був дуже привітним і запропонував мені підготувати виступ перед усім класом на тему творіння». Жаклін відчула глибоке внутрішнє задоволення від того, що прислу́халася до свого навченого Біблією сумління і діяла відповідно. Чи твоє сумління теж спонукує тебе поводитись правильно?

18. Чому ми хочемо мати чисте, надійне сумління?

¹⁸ Як же чудово, коли ми прагнемо ще більше узгодити своє життя з нормами і дорогами Єгови! Сумління може стати безцінним знаряддям для досягнення цієї мети. Якщо ми регулярно досліджуємо Боже Слово, роздумуємо над прочитаним і намагаємось його застосовувати, то навчаємо своє сумління. Воно стане цінним надбанням у нашому християнському житті!