РЕВЕКА — досить поширене ім’я в багатьох країнах. Чи знаєш ти когось з таким іменем? (...) * Ревека є важливим персонажем найвідомішої у світі книги — Біблії. Що тобі відомо про Ревеку? (...) Дізнаймося більше про неї, адже її хороший приклад допоможе охоче служити Богу Єгові.

Серед відданих Єгові жінок, яких згадує Біблія, Ревека була другою. Чи ти знаєш, як звали першу? (...) Це Сарра, дружина Авраама. Уже в похилому віці Сарра народила свого єдиного сина Ісака. Подивімось, як Ревека показала, що прагне догоджати Єгові, і як познайомилась з Ісаком.

З того часу як за Божим наказом Авраам з Саррою покинули Харан і пішли до ханаанського краю, минуло понад 60 років. Тепер, коли вони вже постарілися, Бог обіцяє, що в них народиться син, якого слід назвати Ісаком. Тільки уяви, як сильно батьки люблять сина. У віці 127 років Сарра помирає, й Ісак, який вже став дорослим, дуже сумує за нею. Авраам не хоче, щоб його син одружився з ханаанеянкою, бо жителі Ханаану не служать Єгові. Тому він посилає слугу, очевидно, Елі-Езера, до своїх родичів у Харан, аби той знайшов дружину для Ісака. Слуга вирушає у довгу, 800-кілометрову подорож (Буття 12:4, 5; 15:2; 17:17, 19; 23:1).

Елі-Езер разом з іншими слугами Авраама прибуває у Харан. Караван з десяти верблюдів  везе запаси води та їжі і подарунки для нареченої. Вони зупиняються біля криниці. Елі-Езер знає, що пополудні люди приходять сюди набрати води для своїх сімей і тварин. Слуга молиться до Бога про знак. Дівчина, в якої він попросить води, має відповісти: «Пий, і так само верблюди твої я понапуваю». З цього він зрозуміє, що саме ця дівчина повинна стати дружиною Ісака.

Усе стається точно так, як просить Елі-Езер! До криниці приходить юна Ревека, яка є «вельми вродливою». На Елі-Езерове прохання напитися води дівчина каже: «Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап’ються». Слуга «дивувався їй», спостерігаючи, як дівчина «ще до криниці побігла», доки не набрала води всім верблюдам. Лише поміркуй: щоб напоїти десять спраглих верблюдів, Ревека мала наносити 1000 літрів води!

Елі-Езер дає Ревеці гарні подарунки. Він дізнається, що дівчина є дочкою Бетуїла, родича Авраама. Вона запрошує Елі-Езера і його супутників переночувати в домі своїх батьків. Потім Ревека хутко біжить, щоб розповісти рідним про слуг Авраама, які прийшли аж з ханаанського краю.

Лаван, брат Ревеки, бачить коштовні подарунки, які отримала його сестра. Він довідується, хто такий Елі-Езер, і запрошує його до дому. Проте Елі-Езер каже: «Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи». Він пояснює, для чого Авраам його прислав. Бетуїл з дружиною і Лаван дуже радіють. Вони схвалюють шлюб Ревеки та Ісака.

Повечерявши, Елі-Езер разом з товаришами лягають спати. Вранці Авраамів слуга каже: «Відішліть мене до пана мого». Звичайно, мама і брат Ревеки хочуть, аби вони залишились ще «хоч днів з десять», але запитують дівчину, чи готова вона відразу піти з Елі-Езером. Ревека охоче відповідає: «Піду». Прибувши до Авраамового дому, Ревека стає дружиною Ісака (Буття 24:1—58, 67).

Як ти думаєш, чи легко було Ревеці піти у далекий край і залишити сім’ю та друзів, розуміючи, що, можливо, більше ніколи їх не побачить? (...) Погодься, це було дуже важко. Однак Єгова поблагословив Ревеку за її готовність робити те, що йому до вподоби: вона стала прародичкою нашого Рятівника, Ісуса Христа. Якщо ти, як і Ревека, охоче догоджаєш Єгові, то теж отримаєш від нього благословення (Римлян 9:7—10).