Нехай ніхто не введе вас в оману!
Нехай ніхто не введе вас в оману!
БАГАТЬОМ добре відоме ім’я Дон Кіхота, персонажа однойменного роману Мігеля де Сервантеса, іспанського письменника XVI століття. Дон Кіхот захоплювався легендами і оповіданнями про доблесних лицарів. Одягнені в сяючі лати, вони поспішали до дами свого серця, щоб врятувати її від лиха. Згодом Дон Кіхот почав вважати себе таким шляхетним лицарем. В одному епізоді він бореться з вітряками, вбачаючи в них небезпечних велетнів. Дон Кіхот свято переконаний, що, вбиваючи цих ворогів, він виконує Божу волю. Зрештою герой Сервантеса зазнає приниження.
Звичайно, Дон Кіхот — вигаданий персонаж, але те, що з ним сталося, цілком реальне. Чимало людей, подібно до цього героя, потрапляє в пастку обману. Приміром, алкоголік думає, що може пити скільки захоче і це не матиме поганих наслідків. За таку ілюзію він розплачується власним здоров’ям і сім’єю. Ось інший приклад: бідолашна дівчина страждає від анорексії, але переконує себе, ніби здорова й добре харчується. Насправді вона повільно вмирає голодною смертю.
Чи може хтось із нас потрапити в пастку обману? На жаль, так. По суті, на всіх нас чигає ця небезпека. Інколи оманою є навіть релігійні вчення, у які ми щиро віримо. Наслідки такого обману можуть бути катастрофічні. Чому? Як не стати жертвою релігійного обману?
Чому обман — це пастка?
Згідно з тлумачним словником, «обманювати» означає «словами,
вчинками або діями вводити в оману кого-небудь». Це слово також може означати «навмисно неправильно інформувати; заплутувати в сприйнятті, розумінні». Людина, котру навмисно ввели в оману фальшивими твердженнями, перебуває у великій небезпеці.Найгірше те, що обманена людина часто схильна триматися своїх переконань, хоча факти чітко свідчать про їхню хибність. Вона може вірити у щось настільки глибоко, що не хоче бачити і чути жодних доказів, котрі можуть похитнути її віру.
Небезпека чигає на кожного
Чи не буде перебільшенням сказати, що всіх нас можуть ввести в оману, коли йдеться про релігійні переконання? Зовсім ні. Адже Сатана Диявол, якого Ісус назвав «батьком брехні», постановив заплутати кожного (Івана 8:44). У Біблії також говориться, що Сатана є «богом цієї системи». Протягом сторіч він «засліпив розуми» мільйонам людей (2 Коринфян 4:4). Навіть сьогодні Диявол «вводить в оману всю населену землю» (Об’явлення 12:9).
Сатана почав обманювати людство ще на зорі історії. Він спонукав першу жінку, Єву, повірити, що вона не повинна підкорятися законам Творця і може стати як Бог, «знаючи добро й зло». Іншими словами, вона сама вирішуватиме, що є добро, а що — зло (Буття 3:1—5). То була перша велика брехня, бо хоча люди й мали свободу волі, їх не було наділено здатністю самим визначати, що правильно, а що ні. Право встановлювати моральні норми має лише Бог, наш Творець і Всевладний Господь (Єремії 10:23; Об’явлення 4:11). Яка ж омана вірити, що обирати добро або зло — це те саме, що визначати норми добра і зла. На жаль, через недосконалість люди часто потрапляють у цю пастку.
Чи можуть обманути і вас?
Можливо, вчення, в які ви вірите, дуже давні і передалися вам від діда-прадіда. Однак це не гарантує, що вони правдиві. Чому? У Біблії сказано, що невдовзі після смерті Ісусових апостолів у християнському зборі з’явились обманщики, які почали «перекручувати правду, щоб потягти за собою учнів» (Дії 20:29, 30). Вони дуже вміло вводили людей в оману «переконливими доводами», а також «філософією чи оманливими, пустими ідеями, що ґрунтуються на людських традиціях» (Колосян 2:4, 8).
Чи сьогодні щось змінилося? Ні. Як і передрікав апостол Павло, в «останні дні» — у які ми тепер живемо — ситуація тільки погіршується. Павло писав: «Лихі люди й обманщики чинитимуть дедалі більше зло. При цьому вони вводитимуть в оману інших і самі будуть введені в оману» (2 Тимофія 3:1, 13).
Тож було б мудро взяти до уваги застереження Павла: «Той, хто думає, що стоїть, нехай стережеться, аби не впасти» (1 Коринфян 10:12). Тут апостол говорив про людину, яка стоїть перед Богом, тобто служить йому. Переконаність, ніби Сатана не може нас обдурити,— це самообман. Ніхто не застрахований від «хитрощів Диявола» (Ефесян 6:11). Ось чому Павло написав співхристиянам: «Боюсь, щоб, як це сталося з Євою, котру підступно спокусив змій, так і ви у своєму мисленні часом не піддалися зіпсуттю та не втратили щирості й чистоти, які маєте виявляти перед Христом» (2 Коринфян 11:3).
Як не стати жертвою обману?
Що робити, аби не потрапити в пастку обману Сатани? Як нам перевірити, чи ми поклоняємось Богові «в дусі та в правді»? (Івана 4:24). Єгова не залишив нас без підтримки. Він наділив людину розумом, і вона здатна розрізняти правду й фальш (1 Івана 5:20). Крім того, Бог розкрив нам задуми Сатани (2 Коринфян 2:11). По суті, він дав нам усе необхідне, щоб ми могли опиратися спробам Сатани ввести нас в оману (Приповістей 3:1—6; Ефесян 6:10—18).
А найголовніше, Єгова дав нам надійний засіб для захисту. Апостол Павло заохочував свого друга Тимофія покладатись на цей засіб як на основу своїх релігійних переконань. Попередивши про «лихих людей і обманщиків», апостол порадив Тимофієві протистояти їм, живлячи свою віру знанням зі «святих писань» — Божого Слова, Біблії (2 Тимофія 3:15).
Звичайно, є й такі особи, котрі твердять, що сама віра в Бога і Біблію — це омана. Але насправді в омані перебувають ті, хто вперто відкидає очевидні докази існування Творця і того, що Біблія є Божим Словом * (Римлян 1:18—25; 2 Тимофія 3:16, 17; 2 Петра 1:19—21).
Не дозвольте, щоб вас ввели в оману «так званим “знанням”» (1 Тимофія 6:20, 21). Досліджуйте Боже Слово, щоб знайти правду. Гарний приклад у цьому подали чоловіки і жінки з міста Верії, котрим проповідував апостол Павло. Вони «прийняли слово з величезним запалом». Ці люди щиро повірили словам Павла, але також «щодня ретельно досліджували Писання, чи так є насправді» (Дії 17:11).
1 Фессалонікійців 5:21). Наприкінці першого століття н. е. апостол Іван заохотив своїх одновірців: «Любі, не кожному натхненому вислову вірте, а перевіряйте, чи від Бога він, бо у світі з’явилося багато лжепророків» (1 Івана 4:1). Отже, навіть якщо здається, що певне релігійне вчення «натхнене» — або походить від Бога — було б мудро перевірити його правдивість, дослідивши Святе Письмо (Івана 8:31, 32).
Не бійтесь перевіряти, чи ваші переконання узгоджуються з Божим Словом. Сама Біблія заохочує, аби ми, перш ніж щось прийняти, «перевіряли, чи воно правильне» (Застосовуйте те, чого навчились
Учень Яків написав: «Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, які обманюють самі себе фальшивими міркуваннями» (Якова 1:22). Отже, самих знань недостатньо. Треба застосовувати біблійні принципи в житті: виконувати Божі вимоги й уникати того, що Бог забороняє.
Обманом Сатана змусив багатьох людей думати, що вони можуть безкарно порушувати Божі закони. Про це свідчить повсюдний моральний занепад. Ось чому апостол Павло відверто застерігав християн: «Не обманюйтеся: над Богом не поглузуєш, бо що людина посіє, те й пожне» (Галатів 6:7).
Ісус навів приклад, у якому розповів про «безглуздого чоловіка», котрий чув його слова, але не виконував їх. Не уподібнюйтесь до цього чоловіка, бо він, як і Дон Кіхот Сервантеса, був введений в оману власними ілюзіями. Безглуздий чоловік обманював себе, думаючи, ніби збудує міцний та безпечний дім на хисткій основі з піску. Беріть приклад з чоловіка, котрий «побудував свій дім на скелі». Ісус назвав його розсудливим, адже він не тільки чув Ісусові слова, а й «виконував їх» (Матвія 7:24—27).
[Примітка]
^ абз. 18 Більше інформації на цю тему ви знайдете у книжках «Чи існує Творець, який піклується вами?» і «Біблія. Слово Бога чи людини?». Опубліковані Свідками Єгови.
[Рамка/Ілюстрація на сторінках 12, 13]
Чи сприймаєте ви речі такими, якими вони є насправді?
У 1930-х роках шведський художник Оскар Ретерсверд намалював серію зображень, які було названо «неможливі фігури». Одну з них показано зліва. Спочатку ці фігури змушують повірити в те, що суперечить усім законам логіки. Але, роздивившись їх, ви побачите, що це оптичний обман, трюк художника, зроблений для того, щоб ввести в оману спостерігача.
Окрім «неможливих фігур», існують інші речі, котрі не є такими, якими здаються. Ще тисячі років тому в Біблії було записано: «Стережіться, щоб вас хтось не захопив, немов здобич, уживаючи як принаду філософію чи оманливі, пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях, на прописних істинах цього світу, а не на вченні Христа» (Колосян 2:8).
Ці слова набувають ще більшої ваги з огляду на те, що їх автор сам став жертвою обману. Він вчився в одного з найвідоміших релігійних учителів свого часу і мав зв’язки у вищих колах суспільства. Здається, таку вчену особу було важко обдурити (Дії 22:3).
Тим чоловіком був Савл із Тарсу. Під впливом набутих знань він хибно вважав, що люди, котрі не поділяють його релігійних переконань, заслуговують на осуд. Савл, уповноважений юдейськими релігійними провідниками, переслідував кожного, хто не зрікався своїх переконань. Він вірив, що так виконує Божу волю. Савл навіть схвалював вбивство свого краянина, якого безпідставно обвинуватили у богозневазі (Дії 22:4, 5, 20).
Згодом Савл отримав допомогу і побачив різницю між правильним і неправильним, між тим, що Бог схвалює, і тим, що він ненавидить. Усвідомивши свою помилку, цей щирий чоловік змінився і став одним з Ісусових апостолів, відомим як Павло. Він звільнився з тенет обману, і тепер його служіння було прийнятним для Бога (Дії 22:6—16; Римлян 1:1).
Подібно до Павла, багато щирих людей введені в оману вченнями, котрі можна порівняти з «неможливими фігурами». Ці вчення лише здаються правдивими, але насправді вони не ґрунтуються на Божому Слові (Приповістей 14:12; Римлян 10:2, 3). А втім, чимало людей отримують допомогу і починають розуміти, якими в дійсності є вчення і плоди їхньої релігії (Матвія 7:15—20). Набуваючи точного знання з Біблії, вони прагнуть подобатись Богові, тому змінюють свої погляди і спосіб життя.
Чи ви, як і апостол Павло, готові проаналізувати свої вірування у світлі Божого Слова, Біблії? Свідки Єгови з радістю допоможуть вам у цьому.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 10]
Engravings by Doré