ЗГІДНО з Біблією, зраджений має право вибрати: розлучитися або простити * (Матвія 19:9). Степан вирішив не розлучатись з дружиною. Вони прагнули врятувати своє подружжя. А втім, вони зрозуміли, що для цього потрібно чогось більшого, ніж просто жити разом. Адже Юліна зрада зруйнувала довіру між ними. Щоб подружжя було щасливим, чоловік і дружина повинні повністю довіряти одне одному. Тому Степанові та Юлі треба було докласти чимало зусиль, щоб відновити таку довіру.

А що, коли і у вашому подружжі сталася така трагедія? Перші місяці після того, як ви дізнались про зраду, можуть бути особливо важкими. Але не здавайтесь! Як відновити довіру? Керуйтеся мудрими порадами з Біблії. Ось кілька з них.

Апостол Павло писав: «Тепер, коли ви вже відкинули брехню, усі говоріть правду» (Ефесян 4:25). Брехня, напівправда і навіть мовчанка підривають довір’я. Тому будьте одне з одним відвертими і чесними.

Спершу вам, мабуть, буде важко говорити про невірність. Але зрештою вам таки доведеться відверто порозмовляти  про те, що сталося. Можливо, ви не будете згадувати кожну подробицю, зате немудро взагалі уникати цієї розмови. Юля пригадує: «Спочатку мені було дуже важко і неприємно обговорювати цю тему. Я розкаювалася у вчиненому і хотіла забути це, наче страшний сон». Проте брак відвертого спілкування поглиблював проблему. Чому? Степан пояснює: «Оскільки Юля уникала розмов про невірність, мене далі гризли підозри». Озираючись у минуле, Юля визнає: «Те, що я не хотіла обговорювати це зі своїм чоловіком, тільки перешкоджало загоєнню ран».

Звичайно, будь-яка згадка про зраду завдає болю. Дана, яку зрадив чоловік, каже: «В мене було багато запитань: як? чому? про що вони говорили? Мене переповнювали емоції, я постійно про це думала. Минали тижні й виникало ще більше запитань». Данин чоловік, Павло, пригадує: «Часами розмова з Даною переростала у сварку. Проте ми завжди просили вибачення одне в одного. Щирі розмови на цю тему зблизили нас».

Як зробити таке обговорення менш напруженим? Пам’ятайте, що ваша головна мета — не покарати свого подружнього партнера, а взяти з того, що трапилось, урок і зміцнити подружні узи. Ось приклад. Чул Су і його дружина Мі Ян ретельно обговорили свої стосунки після вчиненої ним невірності. «Я зрозумів, що був надто зайнятий особистими справами,— каже він.— Мені дуже хотілося подобатися іншим і виправдовувати їхні сподівання. Я віддавав їм майже весь свій час та увагу. Тому ми з дружиною мало часу проводили разом». Усвідомлення цього допомогло їм обом з часом зробити певні зміни, які зміцнили їхнє подружжя.

Біблія каже: «Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій, і якби вони впали, підійме одне свого друга» (Екклезіяста 4:9, 10). Цей принцип особливо варто застосовувати, коли ви намагаєтеся відновити втрачену довіру.

Спільно відкидайте дух недовіри, який роз’їдає ваші стосунки. Рятувати ваше подружжя — обов’язок і чоловіка, і дружини. Якщо кожен з вас окремо намагається це робити, то можна створити ще більше проблем. Вам треба бачити одне в одному помічника.

Це зрозуміли Степан і Юля. Вона розповідає: «Мав пройти якийсь час, перш ніж ми разом взялися за відновлення наших стосунків. Я постановила ніколи більше не завдавати йому такого болю. І, хоча Степан мав зранені почуття, він вирішив зберегти наше подружжя. Щодня я стараюсь запевнити його у своїй відданості, і він далі виявляє до мене любов. За це я завжди буду йому вдячна».

Ісус, застерігши своїх слухачів від перелюбу, сказав: «Якщо твоє праве око доводить тебе до спотикання, вирви його й викинь» (Матвія 5:27—29). Якщо ви вчинили невірність, подумайте, які звички  треба «вирвати» і «викинути», щоб урятувати свій шлюб.

Вам, безперечно, треба порвати всі зв’язки з особою, з якою вчинили перелюб * (Приповістей 6:32; 1 Коринфян 15:33). Павло, про якого згадувалося раніше, змінив свій робочий графік і номер мобільного телефону, аби не контактувати з жінкою, з якою він скоїв гріх. А втім, цього було замало. Павло дуже прагнув відновити довір’я своєї дружини, тому навіть розрахувався з роботи. Він також позбувся свого мобільного телефону, а став користуватись тільки телефоном дружини. Чи варто було йти на такі жертви? Його дружина, Дана, каже: «Уже пройшло шість років, а я все ще інколи переживаю, що та жінка знову захоче сконтактуватися з ним. Але я довіряю Павлові, що він не піддасться спокусі».

Якщо перелюб учинили ви, можливо, треба змінити свій спосіб мислення. Приміром, ви схильні до флірту або любите фантазувати на любовні теми. Тоді «скиньте із себе стару особистість разом з її поведінкою». Замініть старі звички новими, аби подружній партнер відновив довір’я до вас (Колосян 3:9, 10). А може, через виховання вам важко виявляти свої почуття. Навіть якщо спочатку вам буде ніяково, щедро виявляйте свою любов і підтримку своєму подружжю. Степан пригадує: «Юля часто виявляла свою прихильність до мене ніжним дотиком і словами “я тебе кохаю”».

Було б добре, аби певний час ви детально розповідали подружньому партнерові про все, що робили протягом дня. Згадана раніше Мі Ян каже: «Чул Су вирішив до найменших подробиць розповідати мені про свій день. Так він хотів показати, що нічого від мене не приховує».

Не поспішайте робити висновок, ніби вже час жити так, як це було до зради. Приповістей 21:5 дає попередження: «Всякий квапливий — на збиток». Щоб відновити довіру, потрібен час, можливо навіть роки.

Якщо ви стали жертвою зради, пам’ятайте, що мусить пройти достатньо часу, аби ви змогли повністю простити. Мі Ян пригадує: «Колись мені було важко зрозуміти, чому жінка не в стані простити своєму невірному чоловікові і чому вона так довго ображається. Проте, коли мій чоловік зрадив мене, я зрозуміла, чому так важко простити». Простити й відновити довіру зазвичай можна лише поступово.

В Екклезіяста 3:1—3 сказано, що є «час лікувати». Спершу може здаватися, ніби найкраще — не ділитися своїми почуттями з подружнім партнером. Проте, якщо це триватиме довго, вам не вдасться відновити довіру. Щоб вилікувати завдані рани, треба пробачити проступок вашого подружжя і ділитися з ним своїми найглибшими думками та почуттями. Також заохочуйте його розповідати вам про свої радості й тривоги.

Відганяйте негативні думки про те, що сталося, і не затаюйте образи (Ефесян 4:32). Подумайте, наприклад, про те, чого зазнав сам Бог. Коли стародавні ізраїльтяни відвернулись від нього, то завдали йому сильного болю. Бог Єгова навіть прирівняв себе до зрадженого чоловіка  (Єремії 3:8, 9; 9:1). Але Бог сказав: «Не буду повік стерегти Свого гніву» (Єремії 3:12). Коли його народ щиро розкаювався і повертався до нього, він прощав.

Коли ви обоє зробили необхідні зміни у своїх стосунках і побачили добрі результати, то це дасть вам відчуття стабільності. Тоді ви не будете просто думати, як зберегти подружжя, а зможете спільно зосередитись на інших цілях. Плануйте регулярно виділяти час на те, щоб обговорювати поступ у своїх стосунках. Також не ставайте самовпевненими. Спільно долайте дрібні невдачі та запевняйте одне одного у любові (Галатів 6:9).

Коли вас огортають сумніви, пам’ятайте: Бог є Творцем подружнього устрою (Матвія 19:4—6). Тож він допоможе вам досягнути успіху в подружньому житті. Вищезгадані подружжя застосовували мудрі біблійні поради й зуміли врятувати свій шлюб.

Уже пройшло понад 20 років відтоді, як Юля зрадила Степана. Він пригадує: «Найбільше нам допомогло те, що з нами почали вивчати Біблію Свідки Єгови. Так ми подолали цю дуже важку проблему». Юля каже: «Яким же благословенням є те, що ми витримали це нелегке випробування. Завдяки спільному вивченню Біблії і наполегливим зусиллям тепер ми маємо чудове подружжя».