«Коли побачите, що Єрусалим, оточений військовими таборами, знайте: наблизилось його спустошення. Тоді нехай ті, що в Юдеї, втікають у гори, і хто в місті, хай виходить з нього» (Луки 21:20, 21). Так Ісус пояснив своїм учням, як діяти, коли на Єрусалим прийде знищення. Чи існують докази того, що учні послухались Ісусового застереження?

Через кілька десятиліть після смерті Ісуса римська армія під командуванням Цестія Галла увійшла в Палестину, щоб придушити повстання. Це підтверджує юдейський історик Йосиф Флавій, який жив у той час. Римські легіонери оточили Єрусалим і були впевнені, що захоплять його. Несподівано Галл наказав відступити. Згідно з повідомленням церковного історика Євсевія, християни, які жили в Юдеї, скористалися цією можливістю і втекли до гірського міста Пелли, що в Десятимісті.

Минуло кілька років, і 70 року н. е. римська армія під командуванням полководця Тита повернулася та взяла в облогу юдейську столицю. Цього разу римлянам вдалося довести до кінця те, що почав Галл: вони зруйнували місто дощенту. Сотні тисяч людей загинули, тому що вже не могли втекти з оточеного Єрусалима.

У біблійних розповідях про таких пророків, як Самуїл, Ілля та Єлисей, згадуються «пророчі сини». Наприклад, коли Єлисей призначив Єгу царем Ізраїлю, то послав «одного з пророчих синів» помазати його (2 Царів 9:1—4).

Вчені вважають, що вислів «пророчі сини» стосується групи учнів або спільноти, а не буквальних нащадків пророків. Як писалося в «Журналі біблійної літератури» (англ.), члени таких груп — це, імовірно, люди, які «віддано служили Ягве [Єгові] під керівництвом пророка, який був... їхнім духовним батьком» (2 Царів 2:12). У розповіді про помазання Єгу посланець Єлисея називається «слугою пророка» (2 Царів 9:4).

Очевидно, пророчі сини вели просте життя. В одній біблійній оповіді говориться, що за днів Єлисея група пророчих синів, будуючи собі житло, користувалась позиченою сокирою (2 Царів 6:1—5). Деякі пророчі сини були одружені, це видно з того, що у Біблії згадується вдова одного з них (2 Царів 4:1). Крім того, з Біблії ми дізнаємося, що вірні ізраїльтяни цінували служіння пророчих синів: дехто жертвував їм продукти харчування (2 Царів 4:38, 42).