У біблійній книзі Буття розповідається про те, як одного разу фараон наказав слугам швидко привести ув’язненого єврея Йосипа, щоб він розтлумачив його сни. На той час Йосип перебував у в’язниці вже кілька років. Незважаючи на те, що наказ фараона треба було виконати негайно, Йосип виділив час, аби поголитися (Буття 39:20—23; 41:1, 14). Той факт, що письменник згадує цю на перший погляд неважливу деталь, показує, що він був добре обізнаний з єгипетськими звичаями.

Мати довгу бороду було прийнято серед багатьох стародавніх народів, у тому числі й серед євреїв. На відміну від них, «стародавні єгиптяни були єдиними серед народів Сходу, які не носили бороди»,— сказано в «Енциклопедії біблійної, теологічної та церковної літератури» Мак-Клінтока і Стронга (англ.).

Чи голили тільки бороду? В журналі «Огляд біблійної археології» (англ.) міститься припущення, що деякі церемоніальні звичаї єгиптян вимагали, аби перед приходом до фараона чоловік зробив такі самі приготування, як і перед приходом у храм. У такому разі Йосип мав поголити все волосся на голові і на тілі.

Необов’язково. У своїх натхнених Богом писаннях апостол Павло не раз протиставляв юдеїв грекам, або еллінам, називаючи греками всіх людей, які не були євреями (Римлян 1:16; 10:12). Однією з причин цього, очевидно, було стрімке поширення грецької мови і культури скрізь, де проповідував Павло.

Кого в стародавні часи вважали греками? Наприклад, у четвертому столітті до н. е. оратор з Афін, на ім’я Ісократ, з гордістю говорив про те, що грецька культура заполонила світ. Він зауважив, що через це «греками швидше називаються ті, хто здобув нашу освіту, а не ті, що народились у Греції». Тож імовірно, хоча й не можна сказати напевно, що батько Тимофія, який не був євреєм, а також інші, кого Павло називав греками, були ними не за походженням, а за культурою (Дії 16:1).