ДЛЯ МІЛЬЙОНІВ католиків по всьому світі декрет I Ватиканського собору, прийнятий 1870 року, став догматом церкви і її незмінним ученням. Але чи це вчення біблійне? Чи папа Франциск справді є наступником апостола Петра? І чи був Петро першим папою?

Згаданий декрет ґрунтувався переважно на тлумаченні слів з Матвія 16:16—19 та Івана 21:15—17. Записані в цих уривках розмови Ісуса з Петром, як і інші біблійні розповіді, показують, що апостол Петро відігравав важливу роль в історії раннього християнства. До того ж, уперше зустрівшись з Петром, Ісус передрік, що він буде надійним і непохитним, наче скеля (Івана 1:42). Проте чи Петро отримав від Христа вище становище, або примат?

У Матвія 16:17, 18 записані Ісусові слова, звернені до Петра: «Тож і я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву» *. Чи Ісус говорив, що збудує свою «церкву», або збір, на Петрові, звичайній людині? Чи Петро мав стати головою всіх Ісусових послідовників? Як інші апостоли, котрі чули цю розмову, зрозуміли слова Ісуса? З Євангелій видно, що пізніше вони не раз сперечалися про те, хто з них найбільший (Матвія 20:20—27; Марка 9:33—35; Луки 22:24—26). Чи між апостолами виникали б такі суперечки, якби Ісус дав Петрові вище становище, або верховенство?

А як сам Петро розумів Ісусові слова? Він був ізраїльтянином, тому добре знав пророцтва з Єврейських Писань, в яких говорилося  про «камінь» і «наріжний камінь» (Ісаї 8:13, 14; 28:16; Захарія 3:9). Цитуючи одне з таких пророцтв у своєму листі до одновірців, Петро пояснив, що передреченим «наріжним каменем» був Господь Ісус Христос, Месія. Петро вжив грецьке слово «пе́тра» (це саме слово міститься в Ісусових словах, записаних у Матвія 16:18) лише стосовно Христа (1 Петра 2:4—8).

Ще одним вірним послідовником Ісуса був апостол Павло. Чи він вірив у те, що Ісус наділив Петра вищим становищем? Визнаючи важливу роль Петра в першому християнському зборі, Павло написав, що Петро був одним з чоловіків, які «вважалися стовпами». Тож Павло показав, що був не лише один «стовп» (Галатів 2:9). Більш того, якщо Ісус призначив Петра головою збору, то чому його одновірці просто вважали, інакше кажучи, думали, що він є «стовпом»?

Пишучи про неоднакове ставлення Петра до людей, Павло шанобливо і водночас прямо сказав: «Я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір» (Галатів 2:11—14). Павло не вважав, що Христос збудував свою церкву, або збір, на Петрові чи якійсь іншій недосконалій людині. Навпаки, він вірив, що основою, на якій збудовано збір, є Ісус Христос. Для Павла «скеля ж був Христос» (1 Коринфян 3:9—11; 10:4).

Тож що означають слова: «Ти — Петро (скеля), і... я на цій скелі збудую мою Церкву»? Аби правильно зрозуміти цей уривок, необхідно проаналізувати контекст. Про що говорили Ісус і Петро? Ісус запитав своїх учнів: «На вашу ж думку... хто я?» Не вагаючись, Петро відповів: «Ти — Христос, Бога живого син». Почувши це, Ісус похвалив Петра і тоді додав, що він збудує свою  «церкву», або збір, на ще міцнішій «скелі», на тому, в кого Петро тільки що висловив віру — на самому Ісусі (Матвія 16:15—18).

Погоджуючись з цим, багато отців церкви писали, що скелею, про яку говориться в Матвія 16:18, є Христос. Наприклад, у V столітті Августин написав: «Господь сказав: “Я на цій скелі збудую мою Церкву”, тому що перед цим Петро промовив до нього: “Ти — Христос, Бога живого син”. Тому на цій скелі, яку ти визнав, я збудую мою Церкву». Августин неодноразово твердив, що Скеля (Пе́тра) — це Христос.

У світлі теперішньої католицької доктрини Августин та інші вважалися б єретиками. За словами швейцарського теолога Ульріха Луца, погляд на це питання, якого сьогодні одностайно дотримуються біблеїсти, Ватиканський собор у 1870 році назвав би єрессю.

Титул «папа» був невідомим для апостола Петра. По суті, до IX століття так називав себе не лише римський, але й чимало інших єпископів. Незважаючи на це, до XI століття це слово рідко використовували як офіційний титул. Більш того, ніхто з ранніх християн не вважав, що вище становище, яке нібито було дане Петру, переходило до наступників. Тому німецький дослідник Мартін Хенгель підсумовує, що «немає ані історичного, ані теологічного підґрунтя для того, що пізніше переросло у “верховенство” папи».

Тож чи був Петро першим папою? Чи він мав наступників? Чи католицька догма про верховенство папи ґрунтується на Біблії? Єдиною правильною відповіддю на всі ці запитання є: «Ні». Усе ж залишається незаперечний факт: Ісус збудував свою церкву, свій правдивий збір, на собі (Ефесян 2:20). З огляду на це кожному з нас варто запитати себе: «Чи я знайшов цей правдивий збір?».