Чому Бог допускає страждання?
Розділ 16
Чому Бог допускає страждання?
1. З якої причини багато хто сумнівається в існуванні Творця?
БАГАТО людей кажуть, що сумніваються в існуванні Творця через те, що людське життя перенасичене стражданнями. Впродовж століть жорстокість, кровопролиття й зло приносили мільйонам невинних людей незмірні страждання. Тому чимало людей питають: «Якщо Бог існує, то чому він допускає все це?» А оскільки саме біблійна оповідь, як це ми вже побачили, найліпше узгоджується з фактами на користь творення, то чи може Біблія також допомогти нам зрозуміти, чому всесильний Творець так довго допускає, аби у світі було стільки страждань?
2. Як Біблія описує середовище, в котре було поміщено першу людську пару?
2 Відповісти на це запитання нам допоможуть початкові розділи книги Буття. Вони змальовують створення світу, вільного від страждань. Перших чоловіка та жінку було поселено у рай, який став для них прекрасною, схожою на сад домівкою, що називалась Едемом, і вони одержали приємне й водночас відповідальне завдання. Їм було сказано ‘порати та доглядати’ землю. Крім того, вони мали панувати «над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:28; 2:15).
3. Яку перспективу мали Адам і Єва?
3 Варто також зауважити, що, оскільки перші люди були створені досконалими фізично й розумово, вони не мали жодних вад. Тому їм ніколи не довелося б ані страждати від хвороб і старості, ані вмирати. Натомість у них була перспектива нескінченного майбуття в земному раю (Повторення Закону 32:4).
4. У чому полягав Божий намір щодо людей і самої землі?
4 Першій парі також було сказано: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю». У міру того як у них народжувалися б діти, людський рід мав зростати чисельно й поширювати межі Раю, який врешті охопив би цілу землю. Отже, люди мали бути здоровими й жити на райській землі об’єднаною родиною.
Необхідність визнання Божої влади
5. Чому від людей вимагалося визнання Божої влади?
5 Однак щоб ця гармонія не порушилась, перша людська пара повинна була визнавати право свого Творця керувати людськими справами. Інакше кажучи, вони повинні були визнавати його суверенітет. Чому? Перш за все тому, що це справедливо. У виробника, безперечно, є право розпоряджатися в деякій мірі тим, що він виготовив. Цей принцип століттями відображався у законах про право власності. До того ж людям належало визнавати керівництво свого Сотворителя через ще одну важливу обставину: вони не були створені із здатністю успішно керувати собою незалежно від свого Творця, як і не могли жити без їжі, води та повітря. Історія довела правдивість біблійного твердження: «Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Доки люди не переступили б меж, які визначив для них їхній Творець, доти їхнє життя мало бути безперервним, успішним і щасливим.
6, 7. а) Якою свободою Бог наділив людей і чому? б) Який поганий вибір зробили перші люди?
6 Крім того, люди були створені зі свободою волі. За задумом Творця, вони не повинні були реагувати, як роботи, або керуватися у своїх діях головно інстинктом, як тварини. Але та свобода мала бути відносною, а не абсолютною. Нею слід було користуватися з усією відповідальністю, у рамках Божих законів, котрі служили для загального добра. Зауважте, як у Біблії сформульовано цей принцип: «Живіть як люди вільні, як раби Божі, а не як ті, що використовують свободу як прикриття, щоб чинити зло» (1 Петра 2:16, «Новий Заповіт сучасною мовою»). Якби не існувало законів для регулювання людських взаємин, панувала б анархія, яка б мала несприятливий вплив на життя усіх людей.
7 Отже, тимчасом як відносна свобода — річ бажана, про необмежену свободу цього не скажеш. Якщо дитині дати забагато свободи, це може закінчитись тим, що вона піде бавитися на запруджену транспортом вулицю або доторкнеться рукою до гарячої плити. Цілковита свобода, використовувана для того, щоб вирішувати на власний розсуд, не враховуючи настанов нашого Сотворителя, може призвести до всякого роду проблем. Власне так і було з першими людьми. Вони зробили вибір: зловжити своїм даром свободи. Їхня помилка полягала в тому, що вони вирішили стати незалежними від свого Творця і таким чином бути «як Бог». Їм видалося, що вони самі можуть визначати, що є правильним, а що ні (Буття 3:5, Хоменко).
8. Що трапилось, коли Адам і Єва «відірвалися» від Божого керівництва?
8 Коли перші люди відірвались, так би мовити, від керівництва їхнього Творця, з ними сталося щось подібне до того, що стається з вентилятором, коли його від’єднати від електромережі. Він працює, поки під’єднаний до неї, але якщо висмикнути з розетки вилку, він сповільнить оберти і врешті зупиниться. Те саме трапилось, коли Адам і Єва «відірвалися» від свого Творця, «джерела життя» (Псалом 36:10). Оскільки вони свідомо вибрали шлях незалежності від свого Сотворителя, він дав їм можливість сповна відчути наслідки свого вибору, полишивши їх на самих себе. Наступний біблійний принцип говорить саме про це: «Якщо ви полишите [Бога],— полишить Він вас» (2 Хронік 15:2). Тепер у них, позбавлених життєдайної сили їхнього Творця, почався поступовий розумовий і фізичний занепад. З часом вони зістарілися й померли (Буття 3:19; 5:5).
9. Як поганий вибір перших людей позначився на всьому людстві?
9 Коли Адам і Єва вирішили стати незалежними від свого Сотворителя, вони втратили досконалість. Це трапилось ще до того, як у них народилися діти. А коли пізніше діти народились, вони відображали ту рису, яку набули батьки,— недосконалість. Тож перші люди стали чимось на зразок шаблона з вадами. Усі їхні нащадки також були з вадами. Тому всі ми народилися недосконалими й отримали гіркий спадок: старіння, хвороби та смерть. Ця недосконалість разом з відокремленістю від Творця та його законів відкрили шлях людській нерозсудливості. Тому історія людства сповнена страждань, горя, хвороб та смерті (Псалом 51:7; Римлян 5:12).
10. а) Який бунт стався в духовній сфері? б) Як могло таке трапитися?
10 Чи це означає, що зло походить виключно від людей? Ні, річ не тільки в них самих. Люди — не єдині розумні створіння. Ще до людей Бог створив у небі незліченну кількість духовних істот (Йова 38:4, 7). Вони теж мали свободу волі й можливість вибору: приймати керівництво свого Творця чи ні. Одне з цих духовних створінь зробило свій вибір і стало плекати прагнення до незалежності. Його честолюбство розрослось до такої міри, що спонукало його поставити під сумнів Божий авторитет. Адамовій дружині Єві те створіння сказало, що вони можуть порушити Божий закон, і при цьому запевнило її: «Умерти — не вмрете!» (Буття 3:4; Якова 1:13—15). Його слова несли в собі думку, що Творець їм не потрібен для того, щоб мати нескінченне й щасливе життя. Фактично те створіння сказало, що порушення закону поверне їхні справи на краще й дасть їм змогу бути такими, як Бог. Таким чином воно поставило під сумнів правомірність Божих законів і Божий спосіб управління людьми. По суті воно поставило під сумнів саме́ право їхнього Творця правити. За таке спотворення істини ця духовна істота була названа Сатаною, що означає «противник», і Дияволом, тобто «наклепником». Протягом минулих 6000 років на людство відчутно впливав склад розуму Сатани, який віддзеркалюється у гаслі: «Панувати або руйнувати» (Луки 4:2—8; 1 Івана 5:19, Український Католицький Університет; Об’явлення 12:9).
11. Чому Бог не знищив бунтівників на самому початку?
11 Але чому Бог не знищив тих правопорушників — як людей, так і духовних осіб — ще на самому початку? Відповідь полягає в тому, що перед лицем усього розумного творива було порушено глибокі спірні питання. Одне з них включало наступні питання: чи незалежність від Божого суверенітету може дати тривкі позитивні результати? Що для людей ліпше: Боже керівництво чи їхнє, людське? Чи можуть вони успішно правити цим світом незалежно від свого Творця? Коротко кажучи, чи дійсно люди потребують Божого проводу? Ці питання вимагали відповідей, які міг дати тільки час.
Чому так довго?
12. Яке обвинувачення могло б бути висунуте проти Бога, якби він втрутився ще на початку?
12 Однак чому Бог дозволив, щоб ця справа вирішувалася стільки часу — ось уже близько 6000 років? Чи не можна було вже давно дати вичерпну відповідь на ці питання? Слід відзначити, що, якби Бог втрутився раніше, проти нього могло б бути висунуте обвинувачення, що він не дав людям достатньо часу на створення дієвого уряду та необхідного рівня технології, щоб гарантувати мир і добробут усім. Тож у своїй мудрості Бог знав, що на вирішення порушених спірних питань потрібно часу. І він дав той час.
13, 14. Які наслідки принесла незалежність від Бога?
13 Протягом багатьох століть випробовувались усякі можливі форми урядів, соціальних та економічних систем. До того ж люди мали достатньо часу, щоб добитися значних технічних успіхів, у тому числі приборкати енергію атома та полетіти на Місяць. Які були результати? Чи все це посприяло створенню такого світу, який став би благом для всього людського роду?
14 Далеко не так. Ніщо з усього випробуваного людиною не принесло справжнього миру й щастя всім членам суспільства. Натомість сьогодні, коли збіг увесь той час, умови ще більш нестабільні. Жодна країна не змогла уникнути злочинності, війн, кризи родинного життя, бідності та голоду. Під загрозою опинилося саме існування людей. Ракети з ядерними боєголовками, що мають страшенну руйнівну силу, можуть знищити більшу частину населення планети, а то й весь людський рід. Отож, незважаючи ні на тисячі років невтомних зусиль, ні на цінний багатовіковий досвід, ні на сходження до нових вершин технологічного прогресу, людство все ще безуспішно намагається розв’язати свої насущні проблеми.
15. Що сталося з землею внаслідок людського бунту?
15 Руйнівного впливу зазнала навіть сама земля. Через людську жадобу й недбалість вирубується захисний лісовий масив, і це перетворило деякі місцевості в пустелі. Хімічні речовини та інші відходи забруднюють ґрунт, воду та повітря. Те, що в Біблії говорилося 2000 років тому про умови життя на землі, сьогодні ще більш очевидне: «Все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Римлян 8:22).
Що було доведено?
16, 17. Що за стільки часу було доведено?
16 Що ж недвозначно довели події усього того часу? Було доведено, що людське правління, незалежне від Творця людини, незадовільне. Чітко було засвідчено: успішне управління земними справами неможливе без Сотворителя людини. Історія й далі підтверджує відверту біблійну оцінку людських зусиль керувати собою: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9).
17 Наскільки ж катастрофічні наслідки мали людські зусилля порівняно з порядком і точністю, якими відзначається Всесвіт, керований законами його Творця! Ясно, що людям потрібно такого ж керівництва у веденні їхніх справ, бо нехтування Божим наглядом виявилося згубним. Раз і назавжди було наочно показано, що ми маємо потребу в Божому керівництві так само, як і в повітрі, воді та їжі (Матвія 4:4).
18. Як унаслідок того, що Бог дав час на вирішення спірних питань, був встановлений незмінний прецедент на майбутнє?
18 Крім того, давши достатньо часу для вирішення питань, пов’язаних з людським правлінням, Бог встановив незмінний прецедент на майбутнє. Його можна прирівняти до остаточного рішення Верховного суду. Спірне питання розв’язане раз і назавжди: людське правління, незалежне від Бога, не може забезпечити на землі сприятливі умови. Тож коли в майбутньому котресь із Божих створінь, наділених свободою волі, поставить під сумнів Божий спосіб дій, то вже не буде потреби відводити ще декілька тисячоліть для того, щоб воно спробувало довести свої заяви. Все, що вимагало підтвердження, дістало його за цей період близько 6000 років, даних для того Богом. Отже, протягом вічності, що попереду, жодному бунтівнику не буде дозволено затьмарити мир і щастя на землі чи зазіхати на Божий суверенітет ще десь у Всесвіті. Тому Біблія рішуче заявляє: «Лихо більш не повториться» (Наума 1:9, Хом.).
Боже вирішення
19. Як Бог вирішить проблему зла?
19 Отже, в Біблії дається розсудливе пояснення, чому у створеному Богом світі існують страждання. Також Біблія чітко показує, що вже близький той час, коли Бог застосує свою всемогутність, аби усунути тих, хто спричиняє страждання. У Приповістей 2:21, 22 сказано: «Замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!» Так, Бог ‘знищить тих, хто нищить землю’ (Об’явлення 11:18). Зрештою буде знищений і сам Сатана Диявол (Римлян 16:20). Бог уже недовго дозволятиме лихим нівечити його чудове твориво — землю. Усі, хто не підкоряється його законам, будуть викоренені. Зостануться жити лише ті, хто чинить Божу волю (1 Івана 2:15—17). Вам, напевно, ніколи не спало б на думку насадити грядку квітів на зарослому бур’янами клаптику землі або помістити в курник курчат і лисиць. Так само й Бог, коли відновить Рай для праведних людей, вже не дозволить, щоб які-небудь вандали чинили там сваволю.
20. Як пережиті страждання будуть викреслені з пам’яті людей?
20 Хоча протягом віків люди зазнали багато страждань та болю, все це послужило й добрій меті. Щось подібне можете зробити ви, давши дозвіл на болісну операцію, аби ваша дитина позбулась якоїсь тяжкої недуги. Далекосяжні позитивні наслідки набагато переважають тимчасовий біль. Крім того, майбутнє, яке Бог передбачив для цієї землі й людей на ній, зітре з пам’яті гнітючі спогади про минуле: «Не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» (Ісаї 65:17). Отже, все, що люди перестраждали, врешті буде викреслене з пам’яті тих, хто житиме в той час, коли Божий уряд перейме владу над цілою землею. Тоді радість витіснить усі важкі спогади, адже Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [«колишнє», Герасимчук] минулося!» І сказав Той, Хто сидить на престолі: «Ось нове все творю!» (Об’явлення 21:4, 5).
21. Яка можливість буде дана навіть померлим?
21 Ісус Христос говорив про цю майбутню нову систему як про «відтворення» (Матвія 19:28, НС). Тоді люди, які зазнали страждань та померли, довідаються, що Бог дійсно дбає про них, бо та доба також побачить буквальне «відтворення» тих, хто зараз у могилі. Ісус сказав: «Всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах... повиходять» у воскресінні до життя на землі (Івана 5:28, 29). Таким чином померлим теж буде дана можливість підкоритися Божому праведному правлінню й отримати привілей жити вічно «в раю», як назвав його Ісус (Луки 23:43).
22. Які умови будуть відновлені у тваринному світі?
22 Навіть у тваринному світі запанує мир. Біблія говорить, що «вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба» і навіть «дитина мала їх водитиме». У Божій новій системі тварини «не будуть більше чинити зла, ані шкоди» ні одне одному, ні людині (Ісаї 11:6—9; 65:25, Хом.).
23. Якого стану досягне все Боже твориво?
23 Отже, як сказано в Римлян 8:21, з усякого погляду «створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих». З часом земля перетвориться у рай, який буде населений досконалими людьми, звільненими від хвороб, горя та смерті. Страждання назавжди відійдуть у минуле. Всі аспекти Божого земного творива перебуватимуть у повній гармонії з наміром Бога, і таким чином буде усунено ту ганебну пляму, що тисячі років оскверняла його Всесвіт.
24. Яке запитання може виникнути щодо Біблії?
24 Так пояснює Біблія, чому Бог допустив страждання і що він зробить для вирішення цієї проблеми. Однак дехто може спитати: «Звідки мені знати, чи й справді можна довіряти тому, що говорить Біблія?»
[Запитання для вивчення]
[Вставка на сторінці 188]
Багато людей питають: «Якщо Бог існує, то чому він допускає все це?»
[Вставка на сторінці 190]
Люди не були створені із здатністю успішно керувати собою незалежно від свого Творця.
[Вставка на сторінці 190]
Свобода мала бути відносною, а не абсолютною.
[Вставка на сторінці 192]
Роздуми над чимось лихим можуть підштовхнути людину до лихих учинків.
[Вставка на сторінці 193]
На остаточне вирішення порушених спірних питань потрібно було часу.
[Вставка на сторінці 194]
«Все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі».
[Вставка на сторінці 196]
Творець уже недовго дозволятиме лихим нівечити його чудову землю.
[Вставка на сторінці 198]
З усякого погляду «створіння визволиться від неволі тління».
[Ілюстрація на сторінці 189]
Перші люди мали перспективу жити вічно на райській землі.
[Ілюстрації на сторінці 191]
Як вентилятор, висмикнутий з розетки, сповільнює оберти й зупиняється, так і Адам та Єва зістарілися й померли після того, як «відірвалися» від свого джерела життя.
[Ілюстрація на сторінці 194]
Пройшло вже багато століть, але обставини у світі лише загострились.
[Ілюстрація на сторінці 195]
Давши достатньо часу для вирішення питань, пов’язаних з людським правлінням, Бог встановив прецедент на майбутнє, що нагадує остаточне рішення Верховного суду.
[Ілюстрація на сторінці 197]
Усе, що люди перестраждали, врешті буде витіснено радістю, яку принесе Божа нова система.
