Випробувані, але вірні Єгові!
Розділ третій
Випробувані, але вірні Єгові!
1, 2. Які визначні події послужили прелюдією до оповіді Даниїла?
У ПРОРОЧІЙ книзі Даниїла на авансцені світових подій завіса піднімається в час важливих змін. Ассирія тільки-но втратила свою столицю Ніневію. Єгипет, розташований на південь від Юди, тепер став другорядною державою. У боротьбі за панування у світі швидко піднімався Вавилон як головна держава.
2 У 625 році до н. е. єгипетський фараон Нехо зробив останні відчайдушні зусилля, щоб припинити експансію Вавилону на півдні. Керуючись цим наміром, він повів своє військо до Кархеміша [Каркеміша], розташованого на берегах верхньої частини Євфрату. Битва під Кархемішем (як її стали називати пізніше), була вирішальною історичною подією. Під проводом наслідного принца Навуходоносора вавилонська армія завдала нищівного удару війську фараона Нехо (Єремії 46:2). Відчувши смак перемоги, Навуходоносор пронісся по Сирії та Палестині й практично поклав край пануванню єгиптян у цьому регіоні. Тільки смерть Навуходоносорового батька Набопаласара послужила причиною тимчасового припинення його походу.
3. Чим закінчився перший похід Навуходоносора на Єрусалим?
3 Наступного року Навуходоносор, на той час уже зведений на престол цар Вавилону, вирішив знову зайнятися військовими походами до Сирії та Палестини. Саме тоді він вперше прийшов до Єрусалима. Біблія повідомляє: «За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього» (2 Царів 24:1).
НАВУХОДОНОСОР В ЄРУСАЛИМІ
4. Як слід розуміти вислів «за третього року царювання Йоякима [Єгоякима]», записаний у Даниїла 1:1?
4 Вислів «три роки» нас особливо цікавить, бо на початку книги Даниїла читаємо: «За третього року царювання Йоякима [Єгоякима], Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його» (Даниїла 1:1). Третього року усього періоду царювання Єгоякима, який правив з 628 по 618 рік до н. е., Навуходоносор ще не був ‘царем вавилонським’, але наслідним принцем. У 620 році до н. е. Навуходоносор змусив Єгоякима сплачувати данину. Але приблизно через три роки Єгояким повстав. Отже, у 618 році до н. е., тобто третього року царювання Єгоякима як васала Вавилону, цар Навуходоносор прийшов до Єрусалима вдруге, щоб покарати цього бунтівного царя.
5. Чим закінчився другий похід Навуходоносора на Єрусалим?
5 Після облоги Єрусалима Навуходоносором «дав Господь в його руку Йоякима [Єгоякима], Юдиного царя, та частину посуду Божого дому» (Даниїла 1:2). Єгояким, напевно, помер. Він загинув на перших стадіях облоги: або під час повстання, або в результаті змови (Єремії 22:18, 19). У 618 році до н. е. замість нього царем став його 18-річний син Єгояхін. Але правління Єгояхіна тривало всього три місяці й десять днів, і в 617 році до н. е. він здався вавилонянам. (Порівняйте 2 Царів 24:10—15).
6. Що зробив Навуходоносор зі священним посудом Єрусалимського храму?
6 Навуходоносор забрав як здобич священний посуд з Єрусалимського храму і «відправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога» Мардука, якого євреї називали Меродах (Даниїла 1:2; Єремії 50:2). Було знайдено вавилонський напис, в якому цар Навуходоносор говорить про храм Мардука: «Я наповнив його сріблом та золотом і дорогоцінним камінням... і помістив там скарбничий дім мого царства». Ми ще раз повернемось до теми про цей священний посуд, коли розглядатимемо дні царя Валтасара (Даниїла 5:1—4).
ЕЛІТА ЄРУСАЛИМСЬКОЇ МОЛОДІ
7, 8. Що можна дізнатися з Даниїла 1:3, 4 і 6 про походження Даниїла та його трьох товаришів?
7 До Вавилона було забрано не тільки скарби храму Єгови. В оповіді говориться: «І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду, юнаків [«дітей», НС], що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці» (Даниїла 1:3, 4).
8 Кого ж вибрали? Ми читаємо: «Були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія» (Даниїла 1:6). Цей вірш проливає деяке світло на походження Даниїла та його трьох товаришів. Наприклад, ми зауважуємо, що вони були ‘Юдиними синами’, тобто з царського племені. Стосовно того, чи ці юнаки були з царської лінії, чи ні, то було б логічно думати, що вони принаймні походили з родин, які мали певне становище та вплив. Вони були не тільки здорові психічно та фізично, але й мали проникливість, мудрість, знання та розважність, і це досить рано, коли їх ще називали «дітьми», можливо, на початку підліткового віку. Напевно, Даниїл та його товариші виділялися серед молоді Єрусалима — вони були її елітою.
9. З чого видно, що Даниїл та його троє товаришів мали богобоязливих батьків?
9 Оповідь не повідомляє про те, ким були батьки цих юнаків. А втім, видно, що вони були побожними людьми і серйозно ставилися до своїх батьківських обов’язків. Якщо взяти до уваги моральний та духовний занепад, котрий відбувався тоді в Єрусалимі, особливо серед представників ‘царського і шляхетського роду’, то стає зрозуміло, що Даниїл та його три товариші не випадково мали такі чудові риси. Тільки уявіть, наскільки важко було батькам дивитися, як їхніх синів забирають у далекий край. Якби вони знали наперед, чим все закінчиться, то як же гордилися б ними! Наскільки важливо батькам виховувати своїх дітей «у послусі й напоумленні Господньому»! (Ефесян 6:4, Хом.).
БОРОТЬБА ЗА РОЗУМИ
10. Чого навчали молодих євреїв і з якою метою?
10 Одразу ж почалася боротьба за молоді розуми цих вигнанців. Аби ті єврейські підлітки відповідали вимогам вавилонської системи, за наказом Навуходоносора урядовці мали «навчати їх книг та мови халдеїв» (Даниїла 1:4). Ця програма навчання не була звичайною. «Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія» (англ.) пояснює, що «до неї входило вивчення шумерської, аккадської, арамейської... та інших мов, а також великої кількості літератури, написаної цими мовами». «Велика кількість літератури» включала в себе історію, математику, астрономію і таке інше. Однак «супутні тексти релігійного характеру — як про віру в прикмети, так і на тему астрології... відігравали дуже важливу роль».
11. Що було зроблено для того, аби єврейські юнаки засвоїли звичаї царського двору Вавилону?
11 Для того щоб ці єврейські юнаки повністю засвоїли звичаї та культуру царського двору Вавилону, «призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання — три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям» (Даниїла 1:5). Крім того, «начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім’я Валтасар, а Ананії — Шадрах, а Мисаїлові — Мешах, а Азарії — Авед-Неґо» (Даниїла 1:7). У біблійні часи було поширеним звичаєм давати людині нове ім’я на честь визначної події у її житті. Наприклад, Єгова змінив імена Аврама й Сари на Авраам та Сарра (Буття 17:5, 15, 16). Якщо людина змінювала чиєсь ім’я, це було явним доказом, що вона мала владу і вплив. Коли Йосипа призначили в Єгипті управителем, що займався розподілом харчових запасів, фараон дав йому ім’я Цофнат-Панеах. (Буття 41:44, 45; порівняйте 2 Царів 23:34; 24:17).
12, 13. Чому можна сказати, що зміна імен молодих євреїв була спробою підірвати їхню віру?
12 Для Даниїла та його трьох товаришів зміна імен була важливою подією. Імена, які дали їм їхні батьки, відповідали вимогам поклоніння Єгові. «Даниїл» означає «Мій Суддя — Бог», «Ананія» — «Єгова виявив схвалення», «Мисаїл», напевно, означає «Хто є, як Бог?», а «Азарія» — «Єгова допоміг». Немає сумніву, що батьки цих юнаків палко бажали, аби їхні сини завдяки керівництву Бога Єгови виросли його вірними й відданими слугами.
13 Проте всі нові імена, дані цим чотирьом євреям, були тісно пов’язані з іменами фальшивих богів, а це наводило на думку, ніби ті божества покорили правдивого Бога. Яка ж підступна спроба підірвати віру тих юнаків!
14. Що означають нові імена, які отримали Даниїл та його три товариші?
14 Ім’я Даниїла змінили на Валтасар, котре означає «Захищай життя царя». Очевидно, воно було стислою формою звертання до Бела, тобто Мардука, головного бога Вавилону. Невідомо, чи Навуходоносор брав участь у виборі нового імені для Даниїла, чи ні, але він гордився, що воно було «як ім’я [його] бога» (Даниїла 4:5). Ананію перейменували на Шадраха; деякі джерела подають, що це ім’я складене й має значення «Наказ Аку». Цікаво, що Аку — це ім’я шумерського бога. Мисаїла перейменували на Мешаха (можливо, Мішааку), очевидно, вправно перекрутивши вислів «Хто є, як Бог?» на «Хто є тим, ким є Аку?». Азарія отримав у Вавилоні ім’я Авед-Неґо, яке, мабуть, означає «Слуга Неґо». А «Неґо» — це форма слова «Набу» — ім’я божества, в честь якого називали також багатьох вавилонських правителів.
СПОВНЕНІ РІШУЧОСТІ ЗАЛИШАТИСЯ ВІРНИМИ ЄГОВІ
15, 16. З якими небезпечними ситуаціями зіткнувся Даниїл та його товариші і як вони зреагували на це?
15 Вавилонські імена, нова освітня програма й особливе харчування — усе це було запроваджено не тільки для того, щоб Даниїл і троє інших єврейських юнаків засвоїли вавилонський спосіб життя, але й щоб примусити їх відвернутися од їхнього Бога Єгови й відмовитися від релігійного навчання та походження. Що ж робитимуть ті юнаки у цій складній ситуації, маючи такі спокуси?
16 Натхнена оповідь повідомляє: «Даниїл постановив у своєму серці не сквернитись царськими харчами з царського столу й вином, що пив цар» (Даниїла 1:8а, Хом.). Хоча тут згадується лише ім’я Даниїла, пізніші події свідчать про те, що три його товариші підтримали це рішення. Слова «постановив у своєму серці» показують, що навчання, яке дали Даниїлу вдома батьки та інші, досягло його серця. Немає сумніву в тому, що подібне виховання допомогло іншим трьом євреям зробити рішення. Ця історія показує, наскільки важливо навчати наших дітей навіть тоді, коли здається, що вони надто малі й не зможуть нас зрозуміти (Приповістей 22:6; 2 Тимофія 3:14, 15).
17. Чому Даниїл та його товариші відмовилися тільки від царської щоденної їжі, а не від усіх інших розпорядків?
17 Чому ті єврейські юнаки відмовилися тільки від царської їжі та вина, а не від усіх розпорядків? Даниїл чітко пояснює причину: щоб «не сквернитись». Навчання «книг та мови халдеїв» та нові вавилонські імена теж, можливо, були небажаними, але вони необов’язково осквернили б людину. Згадаймо, що сталося з Мойсеєм приблизно 1000 років до того. Хоча він «був навчений всієї премудрости єгипетської», але залишився вірним і відданим Єгові. Батьківське виховання дало йому добрий початок у житті. У результаті «вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової. Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху» (Дії 7:22; Євреїв 11:24, 25).
18. Яким чином царська їжа осквернила б єврейських юнаків?
18 Як царська їжа осквернила б цих юнаків? По-перше, їм могли давати страви, заборонені Мойсеєвим Законом. Вавилоняни, наприклад, їли нечистих тварин, яких забороняв ізраїльтянам Закон (Левит 11:1—31; 20:24—26; Повторення Закону 14:3—20). По-друге, перед тим як споживати м’ясо зарізаної худоби, вавилоняни не мали звички спускати кров. Їсти незнекровлене м’ясо — це пряме порушення закону Єгови про кров (Буття 9:1, 3, 4; Левит 17:10—12; Повторення Закону 12:23—25). По-третє, перед спільними обідами поклонники фальшивих богів мали звичай приносити їжу в жертву ідолам. Слуги Єгови не могли брати участі в тому! (Порівняйте 1 Коринтян 10:20—22). Зрештою, надмірне щоденне споживання висококалорійної їжі та міцних напоїв аж ніяк не було б корисним для здоров’я у будь-якому віці, не кажучи вже про здоров’я молодих.
19. Як могли б думати єврейські юнаки, але що допомогло їм дійти правильного висновку?
19 Проте одна справа — знати, що робити, але зовсім інша — мати мужність робити те, що знаєш, коли виникає скрутне становище або спокуса. Даниїл та його три товариші могли б думати, що оскільки батьки та друзі далеко від них, то не дізнаються про те, чим вони займаються. Вони також могли б оправдовуватись, що так наказав цар і в них не було вибору. Крім того, інші молоді люди, поза всяким сумнівом, охоче погодилися виконувати ті накази й сприймали їх як привілей, а не як тяжкі випробування. Але таке хибне мислення могло легко привести до пастки таємного гріха, в яку потрапляє багато молодих людей. Єврейські юнаки знали, що «очі Господні на кожному місці» й що «Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне,— чи добре воно, чи лихе!» (Приповістей 15:3; Екклезіяста 12:14). Тож нехай кожен з нас візьме для себе урок з того, як поводилися ці вірні юнаки.
НАГОРОДА ЗА МУЖНІСТЬ ТА НАПОЛЕГЛИВІСТЬ
20, 21. Що зробив Даниїл і який був наслідок цього?
20 Постановивши у своєму серці протистояти згубним впливам, Даниїл продовжував діяти згідно з цим рішенням. Він «просив [«упрошував», НС] від начальника евнухів, щоб не осквернитися» (Даниїла 1:8б). Вислів «упрошував» вартий уваги. Досить часто для того, щоб успішно боротися зі спокусами або долати певні слабкості, потрібно постійно докладати зусиль (Галатів 6:9).
21 І наполегливість Даниїла винагородилась. «Дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів» (Даниїла 1:9). Усе зрештою закінчилось щасливо не тому, що Даниїл та його товариші мали привабливу зовнішність і були розумними, а тому що їх поблагословив Єгова. Даниїл, безперечно, пам’ятав єврейську приповість: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). І справді, дотримування цієї поради принесло нагороду.
22. Яке слушне заперечення зробив урядник царського двору?
22 Спочатку головний урядник царського двору заперечив: «Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем» (Даниїла 1:10). Його заперечення та страх можна зрозуміти. Цар Навуходоносор не терпів непослуху, й урядник розумів, що він ризикував би своєю ‘головою’, якби пішов проти царських вказівок. Що ж залишалось робити Даниїлу?
23. Як Даниїл показав своїми вчинками проникливість та мудрість?
23 Саме тоді йому стала в пригоді мудрість та проникливість. Молодий Даниїл пам’ятав, напевно, таку приповість: «Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає» (Приповістей 15:1). Він відклав цю справу й не наполягав уперто, щоб виконали його прохання, бо така поведінка могла б розпалити гнів інших. Коли ж настав слушний момент, Даниїл звернувся до «старшого» охоронця, який міг охочіше погодитися зробити невеликий відступ від правил, бо не ніс прямої відповідальності перед царем (Даниїла 1:11).
ПРОПОЗИЦІЯ ДЕСЯТИДЕННОЇ ПРОБИ
24. Яку пробу запропонував зробити Даниїл?
24 Даниїл запропонував охоронцю зробити пробу: «Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дадуть нам городину на харч і воду до пиття, і нехай потім з’являться перед тобою наші обличчя та обличчя хлопців, що їдять царський харч, і тоді роби з твоїми слугами, як забажаєш» (Даниїла 1:12, 13, Хом.).
25. Яку «городину» могли використовувати, готуючи страви для Даниїла та його трьох товаришів?
25 Чи вони не стануть ‘худішими’ від інших, якщо десять днів будуть споживати ‘городину та воду’? «Городина» — це переклад єврейського слова, яке в основному означає «насіння». Деякі біблійні переклади вживають слово «бобові»; це слово визначають як «їстівне насіння різних стручкових культур (горох, біб або сочевиця)». На думку декотрих вчених, контекст показує, що в цей раціон входило не тільки їстівне насіння. В одному довіднику говориться: «Даниїл та його товариші просили давати їм те, що їли прості люди,— звичайні овочеві страви, а не висококалорійні, м’ясні, які споживали при царському дворі». Отже, під городиною, мабуть, малися на увазі поживні страви, для приготування яких використовувалися боби, огірки, часник, звичайна цибуля й цибуля-порей, сочевиця, кавуни та хліб з різного зерна. Безперечно, ніхто не сказав би, що від такого раціону можна померти. Очевидно, охоронець зрозумів суть справи. «Той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день» (Даниїла 1:14). І як усе закінчилось?
26. Чим закінчилася десятиденна проба і чому все так повернулось?
26 «А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу» (Даниїла 1:15). Це не є доказом того, що споживати овочеві страви ліпше, ніж висококалорійні, м’ясні. Десять днів — закороткий строк для того, щоб споживання будь-якої їжі принесло помітні результати, але незакороткий для Єгови, щоб виконати свій намір. «Благословення Господнє — воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою»,— говорить його Слово (Приповістей 10:22). Четверо єврейських юнаків довірилися Єгові й поклалися на нього, а він не залишив їх. Декілька століть пізніше Ісус Христос не їв 40 днів і залишився живим. Стосовно цього він процитував слова, записані в Повторення Закону 8:3: «Не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина». Класичним прикладом того є випадок, що стався з Даниїлом та його друзями.
ПРОНИКЛИВІСТЬ І МУДРІСТЬ ЗАМІСТЬ ЦАРСЬКОЇ ЇЖІ ТА ВИНА
27, 28. Як харчування, котре вибрали Даниїл та його троє товаришів, підготувало їх до більших випробувань?
27 Десять днів були всього-на-всього пробою, але результати виявились найпереконливішими. «Отак наглядач брав їхній харч і вино, що вони мали пити, і давав їм городину» (Даниїла 1:16, Хом.). Неважко уявити, що́ інші юнаки, які проходили ту навчальну програму, думали про Даниїла та його товаришів. «Замість царських страв їсти щодня городину — це ж так нерозсудливо»,— могли думати вони. Але незабаром молодих євреїв чекали великі випробування, тому їм потрібно було величезної пильності та розсудливості. А найголовніше — вони могли знести ті випробування віри, лише виявляючи віру в Єгову й покладаючись на нього. (Порівняйте Ісуса Навина 1:7).
28 Ми бачимо, що Єгова був з тими молодими людьми, бо читаємо: «А ці четверо юнаків,— дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах» (Даниїла 1:17). Щоб справитися з очікуваними труднощами, їм потрібно було не тільки фізичної сили та доброго здоров’я. «Мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, щоб тебе врятувати від злої дороги» (Приповістей 2:10—12). Саме цим обдарував Єгова чотирьох вірних юнаків, приготувавши їх до майбутніх подій.
29. Чому Даниїл міг ‘розумітися на всякому видінні та снах’?
29 Ми читаємо, що Даниїл «розумівся на всякому видінні та снах». Це не означає, що він став медіумом. Цікаво, що, хоча він вважається одним з найбільших єврейських пророків, його ніколи не було натхнено зробити такі проголошення, як: «Тому Господь Бог сказав так» або «Так говорить Господь Саваот» (Ісаї 28:16; Єремії 6:9). Проте лише під керівництвом Божого святого духу Даниїл міг розуміти і тлумачити видіння й сни, що виявляли намір Єгови.
НАРЕШТІ ВИРІШАЛЬНЕ ВИПРОБУВАННЯ
30, 31. Як поведінка, вибрана Даниїлом та його товаришами, допомогла їм?
30 Закінчились три роки нової навчальної програми й догляду за зовнішнім виглядом. Тепер настало вирішальне випробування — особиста розмова з царем. «На кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове» (Даниїла 1:18). Тепер тим чотирьом юнакам настав час дати за себе відповідь. Чи допомогло їм те, що вони дотримувалися законів Єгови й не піддалися вавилонським звичаям?
31 «І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям» (Даниїла 1:19). Це було незаперечним підтвердженням правильності їхньої поведінки впродовж попередніх трьох років! Те, що вони харчувалися так, як спонукувала їх віра й підказувало сумління, не було безглуздям. Оскільки Даниїл та його друзі виявилися вірними в тому, що могло здаватися малим, їх було поблагословлено більшим. Усі молоді люди, що проходили цю навчальну програму, прагнули ‘стояти перед царським обличчям’. Біблія не повідомляє, чи вибрали тільки тих чотирьох єврейських юнаків. Хоч би як там було, вірна поведінка принесла їм ‘нагороду велику’ (Псалом 19:12).
32. Чому можна сказати, що Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія мали більший привілей, ніж служба при царському дворі?
32 «Чи ти бачив спритного у своїй роботі? Такий стоятиме перед царями»,— говорить Святе Письмо (Приповістей 22:29, Хом.). Отже, Навуходоносор вибрав Даниїла, Ананію, Мисаїла та Азарію, щоб вони стояли перед царем, тобто служили при царському дворі. З усього цього ми бачимо, як рука Єгови повернула справи так, що ті молоді люди — особливо Даниїл — стали його знаряддям для сповіщення важливих аспектів божественного наміру. Хоча бути вибраним для служби при царському дворі Навуходоносора вважалося великою честю, проте бути використаним у такий чудесний спосіб Єговою, Царем Усесвіту,— честь набагато більша.
33, 34. а) Чому молоді євреї справили сильне враження на царя? б) Який урок можна взяти з того, що́ пережили ці чотири євреї?
33 Згодом Навуходоносор побачив, що мудрість та проникливість, якими Єгова наділив цих чотирьох єврейських юнаків, набагато перевищували мудрість та проникливість усіх радників та мудреців його двору. «А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві» (Даниїла 1:20). Чи могло бути інакше? ‘Чарівники та заклиначі’ покладалися на світське та забобонне вчення Вавилону, тимчасом як Даниїл і його друзі покладалися на мудрість, що походила зверху. Тут просто неможливо було зробити порівняння — це питання не підлягало обговоренню!
34 По суті, за всі ті віки, що минули з того часу, стан справ майже не змінився. У першому столітті н. е., коли всі захоплювалися грецькою філософією та римським правом, апостол Павло був натхнений написати: «Цьогосвітня бо мудрість — у Бога глупота, бо написано: «Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!» І знову: «Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!» Тож нехай ніхто не хвалиться людьми» (1 Коринтян 3:19—21). Сьогодні нам слід міцно триматися того, чого навчає Єгова, і не піддаватися чарам та блиску цього світу (1 Івана 2:15—17).
ВІРНІ ДО КІНЦЯ
35. Наскільки об’ємною є інформація про трьох Даниїлових товаришів?
35 Сильну віру Ананії, Мисаїла та Азарії яскраво зображено в 3-му розділі Даниїла, де розповідається про золотого боввана, якого поставив Навуходоносор у долині Дура, і про випробування у розжареній печі. Немає сумніву, що ці богобоязливі євреї залишилися вірними Єгові аж до смерті. Ми знаємо це, бо, пишучи про тих, «що вірою... силу огненну гасили», апостол Павло, безперечно, мав на увазі саме їх (Євреїв 11:33, 34). Вони є чудовими прикладами для всіх слуг Єгови — як молодих, так і похилих віком.
36. Який незвичайний життєвий шлях пройшов Даниїл?
36 А про Даниїла в останньому вірші 1-го розділу говориться: «Був Даниїл там аж до першого року царя Кіра». Історія показує, що в 539 році до н. е. Кір здобув Вавилон за одну ніч. Очевидно, що завдяки добрій репутації та високому становищу Даниїл продовжував служити при дворі Кіра. Фактично у Даниїла 10:1 говориться, що «за третього року Кіра, перського царя» Єгова відкрив Даниїлові дуже важливу справу. Якщо у 617 році до н. е., коли його забрали до Вавилона, він був підлітком, то останнє видіння він побачив, мабуть, у віці приблизно 100 років. Яке ж благословення пройти такий довгий життєвий шлях, вірно прослуживши Єгові!
37. Які уроки ми можемо взяти для себе, розглянувши 1-й розділ Даниїла?
37 Перший розділ книги Даниїла розповідає не тільки про те, як чотири вірні юнаки успішно знесли випробування віри. Він показує нам, що Єгова може використовувати кого тільки забажає для виконання свого наміру. Ця оповідь виявляє: інколи подія, що здається нещастям, але яку допустив Єгова, може послужити важливій цілі. Також вона говорить нам, що вірність у малому приносить велику нагороду.
ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?
• Що можна сказати про походження Даниїла та його трьох молодих друзів?
• Як у Вавилоні було випробувано добре виховання, дане чотирьом єврейським юнакам?
• Як Єгова винагородив чотирьох євреїв за їхню мужню позицію?
• Чого можуть навчитися сьогоднішні слуги Єгови від Даниїла та його трьох товаришів?
[Запитання для вивчення]
[Сторінкова ілюстрація на сторінці 30]
