Значення цього імені точно не відоме.

1. Нащадок Рувима (1Хр 5:3, 4).

2. Ім’я, яке згадується в 38-му та 39-му розділах книги Єзекіїля і стосується того, хто очолює напад на Божий народ. Цей напад прирівняно до бурі, і в ньому бере участь багато народів. Він відбувається після того, як Єгова збирає свій народ з багатьох народів і приводить його на «гори Ізраїля», які колись були спустошені. Те, що служителі Бога живуть безпечно, без явних засобів захисту, і процвітають, підштовхує Гога до нещадного, тотального нападу. Щоб здійснити його, він збирає величезне військо з різних народів. Але цей напад розпалює гнів Єгови і закінчується повною поразкою і знищенням Гога та всіх його полчищ. Трупи переможених стають їжею для птахів і звірів, а їхні кістки ховають у долині, яку відтоді називають долиною Гамон-Гог, або долиною Гогових полчищ.

Звідки і чому прийдуть нападники. Нападники розташовуються далеко від ізраїльської землі. Гог походить «з краю Магога», «з найвіддаленіших місць півночі» (Єз 38:2, 15). Він «головний провідник [«головний князь», прим.; «верховний князь», Хом.] Мешеху і Тувалу» (Єз 38:2, 3). У цьому уривку вживається єврейське слово рош, що означає «голова»; деякі перекладачі вважають його назвою країни або народу і використовують вислів «князь Рошу, Мешеху та Тувалу» (Ог., Гижа). Однак у Біблії ніде не згадується країна чи народ з такою назвою. Мешех, Тувал і Магог — це імена синів Яфета (Бт 10:2) і назви трьох країв, що лежали на Пн. від Ізраїля. (Див. МАГОГ № 2; МЕШЕХ № 1; ТУВАЛ.) Також серед тих, хто прийде з півночі, згадуються два інші яфетичні народи — Гомер і Тогарма (вважається, що від них пішли стародавні кіммерійці й вірмени). Персія, ще одна яфетична держава, розташовувалась на Пн. Сх. А втім, у нападі беруть участь і хамітські народи — Ефіопія та Пут, що розташовуються на Пд., в Африці (Єз 38:4—6, 15). Отже, Гог очолює масштабний наступ, мета якого — взяти в лещата і знищити народ Єгови.

Про Ізраїль говориться, що він «живе в центрі землі» (Єз 38:12). Окрім того, що стародавній Ізраїль розташовувався на стику двох континентів — Євразії та Африки, образно кажучи «в центрі», він також був центром чистого поклоніння правдивому Богу, який вважав цей народ «зіницею свого ока» (Пв 32:9, 10; Зх 2:8).

Єгова сказав, що встромить гаки у щелепи Гога і поведе його на цей напад (Єз 38:4; пор. 2Цр 19:20, 21, 28). Водночас пророцтво чітко показує, що Гог здійснить власне бажання, задум, який уже був у нього на серці (Єз 38:10, 11). Єгова відновить народ для свого імені й дасть йому процвітання, чим спровокує Гога. Тоді Гог на ділі покаже свою ненависть до Божого народу і добровільно стане на шлях, який обернеться швидкою загибеллю для нього самого і всіх його прибічників. Перемігши і знищивши Гога та його війська, Єгова прославить і освятить своє ім’я перед усіма народами (Єз 38:12—23; 39:5—13, 21, 22; пор. Йл 3:9—17).

Кого символізує. Про землі та народи, згадані в пророцтві щодо Гога, відомо з Біблії і до певної міри зі світських джерел. Але спроби ототожнити Гога з якимсь земним правителем не були успішними. Багато хто вважає, що ним був Гіг (Гігес), цар Лідії (Зх. Малої Азії), якого в хроніках ассирійського царя Ашшурбаніпала названо Гуггу (Хрестоматія з історії стародавнього світу / за ред. В. Струве. К., 1953. Т. 1. С. 187). Однак Гіг помер за десятиліття до написання Єзекіїлевого пророцтва. Тому це ототожнення некоректне. До того ж у пророцтві сказано, що напад Гога відбудеться «наприкінці років», «наприкінці днів» (Єз 38:8, 16; пор. Іс 2:2; Єр 30:24; 2Тм 3:1). Тож очевидно, що ім’я Гог є суто символічним і не належить жодному з відомих царів чи провідників.

Все вказує на те, що пророцтво про Гога сповниться в період, названий в інших місцях Біблії «часом кінця» (Дн 11:35; 12:9; пор. Об 12:12). Більшість біблеїстів погоджуються, що воно пов’язане з часом правління Месіанського Царства. Наприклад, в одній енциклопедії зазначається: «Гог постає в ролі лідера останнього нападу світових держав на царство Бога» (The New Schaff-Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge / edited by S. Jackson. 1956. Vol. V. P. 14). Немає жодних свідчень того, що це пророцтво сповнилося на буквальному Ізраїлі. Логічно, що його сповнення «наприкінці днів» буде пов’язане з духовним Ізраїлем, тобто християнським збором (Рм 2:28, 29; Гл 6:16), члени якого, згідно зі словами апостола Павла, є дітьми «вишнього Єрусалима» і підкоряються йому (Гл 4:26). Усі ці факти допомагають визначити, кого символізує Гог.

Важливу інформацію можна також отримати з книги Об’явлення. У її пророчих видіннях передрікалося, що символічний дракон, Сатана Диявол, переслідуватиме християнський збір так, як ніколи раніше. Це мало статися після того, як Христос почне царювати в Божому Царстві і скине Сатану та його демонів з неба на землю (Об 12:5—10, 13—17). У видіннях з Об’явлення велика увага приділяється об’єднанню земних держав проти Бога, його Сина і вірних земних служителів Бога, а також цілковитій поразці і знищенню ворожого війська (Об 16:13—16; 17:12—14; 19:11—21). Крім того, і в книзі Єзекіїля, і в книзі Об’явлення говориться, що птахи їстимуть трупи ворогів Христового Царства. (Пор. Єз 39:4, 17—20 з Об 19:21.)

Єзекіїлеве пророцтво про Гога показує, що на Божий народ буде здійснено жорстокий напад всесвітнього масштабу. Гог, судячи з усього, представляє коаліцію держав, які здійснять цей напад, але створить її і маніпулюватиме нею не хто інший, як Сатана Диявол. Це викличе негайну реакцію Бога, який за допомогою своєї колосальної сили зітре військо Сатани з лиця землі (Єз 38:18—22).

Поховання Гогових полчищ. «Гога та всі його полчища» поховають «у долині, якою подорожують на схід від моря» (Єз 39:11). Переклад Хоменка подає варіант «в Аварім-долині, на схід від моря». Назва Аварим вживається в Числа 33:47, 48 і стосується гористої місцевості на Сх. від Мертвого моря. (Див. АВАРИМ.) У тій місцевості є дві глибокі долини, або ущелини, які називаються Арнон і Зеред. Ширина Арнону у верхній частині становить 3 км, а його глибина дорівнює 520 м. Зеред вражає ще більше: висота його крутих схилів сягає близько 1190 м. Будь-яка з цих двох долин могла представляти місце поховання, згадане в пророцтві: Арнон — бо розташовувався на Сх. від моря, а Зеред, що на Пд. Сх.,— бо через нього частіше подорожували люди. З іншого боку, образ у видінні є символічним, тому міг і не бути пов’язаний з якоюсь конкретною долиною. Поховання Гога і його полчищ у глибокій долині біля Мертвого моря нагадує уривок з книги Об’явлення про те, що противників Божого Царства буде вкинено в символічне вогняне озеро, а Сатану — у безодню (Об 19:20; 20:1—3).

Чи в книзі Об’явлення і книзі Єзекіїля йдеться про одного і того самого Гога?

3. В Об’явлення 20:8 теж згадуються «Гог і Магог». Обидві назви стосуються «народів з чотирьох кутів землі», які дозволять Сатані ввести себе в оману, після того як він буде звільнений із символічної «безодні». З інших біблійних уривків видно, що Тисячолітнє правління Христа покладе край земним урядам і поділенням між людьми (Дн 2:44; 7:13, 14), тому логічно, що ці «народи» утворяться внаслідок бунту проти порядку, встановленого Христом. Вони підуть «в наступ по всій землі», щоб оточити «табір святих і улюблене місто». Це станеться вже після завершення Тисячолітнього правління Ісуса Христа над землею (Об 20:2, 3, 7—9).

Вислів «Гог і Магог» вживається, очевидно, для того, щоб підкреслити подібність між ситуацією, яка виникне після Тисячолітнього правління, і першим нападом Гога. І в книзі Єзекіїля, і в книзі Об’явлення показується, що ворогів буде багато (згідно з Об’явлення, їхня кількість невідома, їх буде «як морського піску»), що напад станеться внаслідок масштабної змови, буде скерований проти Божих служителів і відбудеться тоді, коли вони надзвичайно процвітатимуть. Тож образ «Гога і Магога» дуже влучно описує тих, хто збунтується після Тисячолітнього правління Христа. Їх чекає цілковите знищення (Об 20:8—10, 14).