(озн. «цар праведності»).

Цар стародавнього міста Салима і «священик Всевишнього Бога» Єгови (Бт 14:18, 22). Мелхиседек — перший священик, згаданий у Біблії; він зайняв це становище не пізніше 1933 р. до н. е. Оскільки Мелхиседек був царем Салима, що означає «мир», апостол Павло назвав цього чоловіка «царем миру», а також, з огляду на значення його імені, «царем праведності» (Єв 7:1, 2). Вважається, що з часом Салим став ядром Єрусалима. Слово «Салим» ввійшло до складу назви «Єрусалим» і іноді вживалося замість неї (Пс 76:2).

Після перемоги над Кедорлаомером і його союзниками патріарх Аврам (Авраам) пішов у долину Шаве, тобто «Царську долину». Там Мелхиседек «виніс йому хліб і вино». Він благословив Авраама, сказавши: «Нехай поблагословить Аврама Всевишній Бог, Творець неба і землі. Нехай лине хвала Всевишньому Богу, який віддав твоїх ворогів у твою руку!» Тоді Авраам дав цьому царю-священику «десяту частину всього, що мав» — «десятину з найліпшої здобичі», взятої під час битви з ворожими царями (Бт 14:17—20; Єв 7:4).

Прообраз Христа як священика. В одному з визначних пророцтв про Месію Єгова присягнув Давидовому «Господу»: «Ти повіки священик на подобу Мелхиседека!» (Пс 110:1, 4). Цей натхнений псалом допомагав євреям зрозуміти, що обіцяний Месія буде одночасно священиком і царем. У Листі до євреїв апостол Павло чітко показав, кого стосувалася Божа обіцянка. Він написав, що «Ісус... назавжди став первосвящеником на подобу Мелхиседека» (Єв 6:20; 5:10; див. УГОДА).

Призначений Богом. Очевидно, Мелхиседека призначив священиком сам Єгова. Павло, говорячи про становище Ісуса як великого Первосвященика, сказав, що «ніхто сам себе не удостоює такої честі, а має її лише тоді, коли отримує покликання від Бога, як це було з Аароном». Павло також пояснив, що «Христос не сам себе прославив, ставши первосвящеником; його прославив той, хто сказав йому: “Ти мій син, нині я став твоїм батьком”», а після цього апостол застосував до Ісуса Христа пророчі слова з Псалма 110:4 (Єв 5:1, 4—6).

Отримав десятини від Левія. Священство Мелхиседека не мало нічого спільного з ізраїльським священством. Більш того, як видно з Писань, його становище було вищим, ніж становище священиків з роду Аарона. На це, скажімо, вказувала пошана, яку виявив Мелхиседеку Авраам, прабатько цілого ізраїльського народу, в тому числі священицького племені Левія. Авраам, «друг Єгови», який став «батьком для всіх, хто... має віру» (Як 2:23; Рм 4:11), «дав десятину» цьому священику Всевишнього Бога. Павло зазначив, що левіти збирають десятини зі своїх братів, які теж є нащадками Авраама. А Мелхиседек, «який за родоводом не мав з ними нічого спільного, взяв десятини в Авраама», і «через Авраама навіть Левій, який отримує десятини, сам заплатив їх, коли Авраам зустрівся з Мелхиседеком, бо Левій мав стати майбутнім нащадком Авраама». Отже, хоча священики-левіти отримували десятини від ізраїльського народу, вони за посередництвом свого прабатька Авраама ніби самі заплатили десятини Мелхиседеку. Крім того, вищість священства Мелхиседека видно в тому, що він поблагословив Авраама, а, як зазначив Павло, «більший благословляє меншого». З огляду на все це Мелхиседек є відповідним прообразом більшого Первосвященика, Ісуса Христа (Єв 7:4—10).

Не мав ні попередника, ні наступника. Павло чітко показав, що люди не могли досягти досконалості завдяки священству левітів і тому мав з’явитися священик «на подобу Мелхиседека». Апостол зазначив, що Христос походив з Юди, несвященицького племені, але, подібно до Мелхиседека, став священиком — «не на основі закону, згідно з яким все залежало від тілесного походження, а на основі сили, завдяки якій має незнищенне життя». Аарон і його сини ставали священиками без клятви, а призначення Христа на священика затвердив клятвою сам Єгова. Крім того, священики з племені Левія вмирали і їх мали заступати інші, а Ісус Христос воскрес з мертвих, і «оскільки він живе вічно, то має священство без жодного наступника» і тому «спроможний принести цілковите спасіння тим людям, які наближаються до Бога через нього, бо він завжди живий, щоб благати за них» (Єв 7:11—25).

У якому розумінні Мелхиседек не мав «ні початку днів, ні кінця життя»?

Павло підкреслив один цікавий факт про Мелхиседека: «Не маючи ні батька, ні матері, ні родоводу, ні початку днів, ні кінця життя, він, уподібнений до Божого Сина, залишається священиком назавжди» (Єв 7:3). Як звичайна людина, Мелхиседек народився і згодом помер. Але імена його батька й матері невідомі; немає відомостей про його прародичів і нащадків; також Біблія не вказує, коли почалися і закінчилися дні його життя. Тому Мелхиседек є влучним прообразом Ісуса Христа, священство якого вічне. У Біблії не згадується жоден попередник або наступник священика Мелхиседека. Так само до Ісуса не існувало такого первосвященика, як він, і, згідно з Біблією, ніхто не стане його наступником. Крім того, хоча Ісус походив з племені Юди, з царського роду Давида, його людський родовід не мав відношення до його священицького служіння, і він став одночасно священиком та царем не завдяки своєму походженню. Все це відбулося згідно з клятвою, яку йому дав Єгова.

Спираючись на єрусалимські таргуми, чимало євреїв та інших людей вважають, що Мелхиседек — це Сим, син Ноя. У часи Авраама Сим дійсно ще був живий, він навіть пережив Авраамову дружину Сарру. Крім того, Ной по-особливому поблагословив Сима (Бт 9:26, 27). Все ж доказів того, що Мелхиседек — це Сим, не існує. Біблія нічого не говорить про національність, родовід або нащадків Мелхиседека, і саме завдяки цьому він може бути прообразом Ісуса Христа, який згідно з клятвою Єгови «назавжди став первосвящеником на подобу Мелхиседека» (Єв 6:20).