Теплокровні, вкриті пір’ям хребетні тварини, які відкладають яйця. Біблія містить близько 300 згадок про птахів і подає конкретні назви коло 30 з них. У ній згадується здатність птахів літати, що дає їм змогу рятуватися від ворогів (Пс 11:1; Пр 26:2; 27:8; Іс 31:5; Ос 9:11); говориться про те, що вони селяться у вітті дерев (Пс 104:12; Мт 13:32) і в’ють гнізда (Пс 84:3; Єз 31:6); про те, що птахів приносили в жертву, особливо молодих голубів та горлиць (Лв 1:14; 14:4—7, 49—53), і використовували в їжу їхнє м’ясо (Не 5:18) та яйця (Іс 10:14; Лк 11:11, 12). Біблія також показує, що Бог піклується про птахів і дає їм поживу (Мт 6:26; 10:29; пор. Пв 22:6, 7).

Птахи були серед перших живих істот на землі і з’явилися у п’ятий «день» творення разом з морськими істотами (Бт 1:20—23). Із кількох загальних назв, використаних у Біблії щодо птахів, найчастіше вживається єврейське слово оф, котре походить від дієслова «літати» і означає «летюче створіння» (Бт 1:20). За словами Г. Драйвера, слово оф, «мабуть, передає думку про ритмічні удари крил, які викликають рух повітря» (Palestine Exploration Quarterly. London, 1955. P. 5). Це слово стосувалося не лише всіх птахів (Бт 9:10; Лв 1:14; 7:26), у тому числі перепілок (Пс 78:27; пор. Вх 16:13) і стервоїдних птахів (1См 17:44, 46; 2См 21:10), але й крилатих комах, що належали до «крилатих створінь, якими кишить [євр. ше́рец] земля» (Лв 11:20—23; Пв 14:19; див. СТВОРІННЯ, ЯКИМИ КИШИТЬ ЗЕМЛЯ). Єврейське слово ціппо́р, що теж часто трапляється в біблійних віршах, стосується усіх птахів загалом (Бт 7:14). Третє єврейське слово — а́йіт — вживається тільки щодо хижих птахів. Вираз «годована птиця», котрий міститься в 1 Царів 4:23 у деяких перекладах (Кул., KJ), обговорюється в статті ЗОЗУЛЯ.

У Грецьких Писаннях використовуються слова о́рнеон — «птах» (Об 18:2), а також петейно́н і птено́с — обидва буквально означають «той, що літає» (Рм 1:23; 1Кр 15:39; пор. Int.). Як написано в Дії 17:18, афінські філософи назвали апостола Павла «базікою». Вжите тут грецьке слово спермоло́ґос стосувалося пташки, що підбирає насіння. У переносному значенні воно стосувалося людини, яка збирає недоїдки, випрошуючи або крадучи їх, а також (як у наведеному вірші) людини, яка збирає неістотну інформацію і повторює її, тобто пустого балакуна.

Ретельне дослідження птахів переконує в тому, що ці істоти, як і говорить Біблія, були створені Богом. Хоча птахи і плазуни належать до яйцекладних, плазуни — холоднокровні, часто неповороткі тварини, а птахи — теплокровні, дуже активні істоти з неймовірно швидким серцебиттям. Еволюційне уявлення про те, що лусочки і передні кінцівки плазунів поступово перетворилися на вкриті пір’ям крила птахів, необґрунтоване і швидше нагадує байку. З викопних решток птахів, яких науковці називають археоптериксами («первісне крило») і археорнісами («первісний птах»), видно, що, окрім зубів та довгого хвоста з багатьма хребцями, вони мали повністю розвинені крила, були вкриті пір’ям, а пальці на задніх кінцівках мали таку будову, що ці птахи могли втриматися на гілці. Але не знайдено жодних перехідних видів, у яких луска перетворювалася б на пір’я або передні кінцівки на крила, що служило б хоч якимось доказом еволюційної теорії. Як написав апостол Павло, «тіло» птахів повністю відрізняється від «тіла» інших земних створінь (1Кр 15:39).

Псалмоспівець закликає «птаство небесне» вихваляти Єгову (Пс 148:1, 10). І птахи справді прославляють Бога своєю складною будовою. Скажімо, одна пташка може мати від 1000 до понад 20 000 пір’їн. Кожне перо складається зі стрижня та опахала. Опахало побудоване із сотень борідок, від яких відходять сотні борідочок і гачечків. За підрахунками, голубине перо завдовжки 15 см складається із сотень тисяч борідочок і мільйонів гачечків. Якщо говорити про принципи аеродинаміки, то крила і тіло птахів значно перевершують своєю складністю й ефективністю сучасні літаки. Завдяки тому що кістки птахів порожнисті, маса їхнього тіла невелика. Наприклад, скелет пташки фрегата, розмах крил якої 2 м, може важити лише 110 г. Великі птахи, що довго ширяють у повітрі, навіть мають у деяких кістках крил розпірки, котрі нагадують розпірки в порожнистих частинах крил літаків.

Ной перед Потопом для збереження пташиного світу взяв до ковчега пари птахів «за їхнім родом» (Бт 6:7, 20; 7:3, 23). Неможливо з точністю сказати, скільки тоді існувало цих «родів», адже з того часу багато видів птахів уже зникли. Однак цікаво, що, згідно з сучасною науковою класифікацією, поданою в «Новій британській енциклопедії», усього налічується лише 221 родина птахів, якщо враховувати і тих, котрі зникли або відомі лише з викопних решток (The New Encyclopædia Britannica. 1985. Vol. 15. P. 14—106). А вже у самих родинах існують тисячі різновидів. (Див. КОВЧЕГ.)

Коли Всесвітній потоп закінчився, Ной приніс у жертву «чистих летючих створінь», а також інших тварин (Бт 8:18—20). Після цього Бог дозволив людям їсти м’ясо птахів — при умові, що з них було випущено кров (Бт 9:1—4; пор. Лв 7:26; 17:13). У той час «чистими», очевидно, були ті птахи, яких Бог визнав прийнятними для жертвоприношень (про що він якимось чином дав знати). А «нечистими» для їжі деякі птахи почали вважатися лише із запровадженням Мойсеєвого закону (Лв 11:13—19, 46, 47; 20:25; Пв 14:11—20). Біблія не вказує чітко, за якими факторами ці птахи зараховувалися до церемоніально «нечистих». Більшість з них були хижими або стервоїдними, але не всі. (Див. ОДУД.) Після запровадження нової угоди заборону вживати в їжу нечистих тварин було знято, як це Бог показав Петру у видінні (Дії 10:9—15).

У деяких випадках важко визначити, які саме птахи, згадані в Біблії за їхніми єврейськими назвами, маються на увазі. Як правило, лексикографи керуються значенням кореня, від котрого походить назва (зазвичай вона описова), поданою в контексті інформацією про повадки і місце поширення птаха та даними про види, які водяться у біблійних краях. Вважається, що багато назв звуконаслідувальні, тобто нагадують звуки, які видає пташка.

Палестина простягається вздовж пд.-сх. узбережжя Середземного моря і має дивовижно різноманітний рельєф. Є тут прохолодні гірські масиви і глибокі жаркі долини, засушливі пустелі і приморські рівнини. Тож не дивно, що в цьому краї можна побачити стільки видів птахів. Вершина гори Хермон, що на Пн., більшу частину року вкрита снігом, а приблизно за 200 км на Пд., у нижній частині Йорданської долини і коло Мертвого моря, переважає жаркий тропічний клімат. У кожній з цих кліматичних зон — високогірній або тропічній — водяться притаманні лише їй птахи. Те саме можна сказати і про зони помірного й пустельного клімату (Пс 102:6; 104:16, 17). Крім того, через Палестину пролягає один з головних міграційних маршрутів пташок. Тому щороку, летячи навесні з Африки на Пн. або восени з Європи й Азії на Пд., тут зупиняються лелеки, горлиці, перепілки, стрижі, ластівки, дрозди, зозулі та інші птахи (Псн 2:11, 12; Єр 8:7). Тож, за деякими підрахунками, в Палестині протягом року можна побачити близько 470 видів птахів. А якщо взяти до уваги те, що за минулі сторіччя площа лісів у Палестині зменшилася і флора стала біднішою, цілком очевидно, що в біблійні часи пташиний світ у цих краях був набагато різноманітнішим.

Дуже цікаво, що в Палестині водиться багато хижих птахів (євр. а́йіт), у тому числі орлів, яструбів, соколів, шулік і грифів. Якось у давнину Авраам приготував тварин і птахів для жертвоприношення, але на них почали злітатися хижі птахи, і він мусив аж до заходу сонця відганяти їх (Бт 15:9—12; пор. 2См 21:10). Оскільки ці птахи мають досить слабкий нюх, у пошуках їжі вони покладаються на свій неймовірно гострий телескопічний зір.

Добре відомо, що стервоїдні птахи злітаються до трупів. Ця картина часто згадувалась у грізних попередженнях, які кидали в лице ворогам (1См 17:44, 46), а також у натхнених Богом пророцтвах, виголошених проти ізраїльтян і їхніх правителів (Пв 28:26; 1Цр 14:11; 21:24; Єр 7:33; 15:3) та проти інших народів (Іс 18:1, 6; Єз 29:5; 32:4). Не дивно, що того, ким Єгова послуговувався для виконання свого вироку, символічно названо «хижим птахом» (Іс 46:11). Якщо якесь місто чи край мало бути спустошене, то передрікалося, що там оселяться птахи, котрі живуть у безлюдних місцях (Іс 13:19—21; пор. Об 18:2), або що звідти зникнуть усі птахи (Єр 4:25—27; 9:10; 12:4; Ос 4:3; Сф 1:3). Заклик до всіх птахів зібратися, щоб насититись трупами Гога з Магога та його прибічників (Єз 39:1—4, 17—21), перегукується зі словами з Об’явлення про те, що тіла правителів та їхні армії стануть поживою для «всіх птахів у піднебессі», коли Цар Ісус Христос виконає над ними Божий вирок (Об 19:11—21; порівняйте це з Ос 2:18—20, де записані слова потіхи, які Бог сказав своєму народу).

Ізраїльтянам заборонялося поклонятись птахам, які нібито представляли правдивого Бога (Пв 4:15—17), але таке поклоніння процвітало в язичницьких народах, зокрема в Єгипті (Рм 1:23). В єгипетських гробницях знайдено тисячі мумій птахів, переважно соколів, грифів та ібісів, що вважалися священними. Серед єгипетських ієрогліфів налічується коло 22 знаків, що означають птахів.