Кров, яка дійсно рятує життя

Як вже було висвітлено в попередньому матеріалі, переливання крові дуже небезпечна процедура, хоч багато людей і вважає, ніби воно допомагає врятувати життя. Кожного року через переливання крові вмирають тисячі людей, а ще більше набувають серйозних хвороб і довгі роки борються з наслідками такого лікування. Тому навіть задля здоров’я мудро слухатись біблійного наказу «стримуватися від... крові» (Дії 15:28, 29).

Хворі захищають себе від багатьох небезпек, коли просять лікувати їх без крові. Досвідчені лікарі, які погодились піти на зустріч Свідкам Єгови, розробили  методи лікування, котрі, як засвідчують численні медичні повідомлення, безпечні й ефективні. Ці лікарі, надаючи якісну допомогу без застосування крові, не порушують важливих медичних принципів. Радше вони шанують право пацієнта знати плюси й мінуси лікування, аби на основі повної інформації він міг сам вирішити, що має статися з його організмом і життям.

Ми зовсім не наївні в цій справі, бо усвідомлюємо, що не всі погоджуватимуться з нами. У кожного своє сумління, свої етичні норми і погляд на медицину. Тому іншим людям, навіть деяким лікарям, буде важко погодитись з рішенням хворого стримуватись від крові. Один хірург з Нью-Йорка написав: «Ніколи не забуду, як 15 років тому я, молодий лікар-початківець, стояв біля ліжка Свідка Єгови, який мав виразку дванадцятипалої кишки і помирав від втрати крові. Ми вшанували його бажання й не переливали крові, але ніколи не забуду, яким неймовірно безпомічним як лікар я себе тоді почував».

Цей лікар, безперечно, вірив, що кров урятувала б хворому життя. Однак через рік після того, як він написав ці слова, «Британський журнал з питань хірургії» («The British Journal of Surgery», жовтень 1986 року) повідомив, що перед тим, як запровадили переливання крові, від шлунково-кишкових кровотеч «вмирало тільки 2,5% пацієнтів». А нині, коли переливання стало нормою, «більшість широкомасштабних досліджень виявляє 10-відсотковий рівень смертності». Чому ж тепер умирає в чотири рази більше людей? Ось що кажуть дослідники: «Здається, передчасне переливання порушує процес зсідання крові, а це знову викликає кровотечу». Коли Свідок, який мав кровоточиву виразку, відмовився від переливання, то цим насправді збільшив свої шанси на одужання.

Той самий хірург додав: «З бігом часу, набуваючи більшого досвіду, людина може змінити свій погляд, і сьогодні для мене довір’я між хворим і лікарем, а також обов’язок поважати бажання хворого набагато важливіші, ніж нові медичні технології... Цікаво, що моє тодішнє почуття безнадійності змінилось на глибоку пошану до непохитної віри того пацієнта». На закінчення лікар додав: «Це нагадує мені, що, попри власні почуття або можливі наслідки, я повинен завжди поважати особисті бажання й релігійні погляди хворого».

Можливо, ви вже розумієте життєву істину, яку багато лікарів починають усвідомлювати лише «з бігом часу, набуваючи більшого досвіду». Навіть у найліпших лікарнях, незважаючи на найліпшу медичну допомогу, люди все-таки вмирають. І немає різниці, роблять їм переливання крові чи ні, вони рано чи пізно вмирають. Ми всі старіємо і наближаємося до кінця свого життя. Це не є невідворотністю долі. Це дійсність. Смерть — це реальність життя.

Докази свідчать, що люди, які зневажають Божий закон про кров, колись-таки відчують згубні наслідки цього; декотрі з них навіть можуть  умерти через переливання крові. А ті, хто одужає, не житимуть вічно. Отже, переливання крові не рятує життя раз і назавжди.

Більшість людей, які з релігійних або медичних причин (чи одних і других) відмовляються від переливання крові, але погоджуються на альтернативне лікування, почуваються добре. І таким чином вони продовжують своє життя на багато роки. Але й вони не живуть вічно.

Те, що всі люди недосконалі й зрештою вмирають, підводить нас до основної біблійної істини про кров. Якщо зрозуміємо й будемо визнавати цю істину, то побачимо, як кров справді може врятувати життя — наше життя — і то назавжди.

ЄДИНА КРОВ, ЯКА РЯТУЄ ЖИТТЯ

Як уже було сказано, Бог заборонив усім людям вживати кров. Чому? Тому що кров символізує життя (Буття 9:3—6). Він докладніше пояснив це в Законі, даному Ізраїлю. Під час затвердження того Закону, кров принесених у жертву тварин вилили на жертовник (Вихід 24:3—8). Закон виявляв, що всі люди недосконалі, або, як написано в Біблії, грішні. Бог сказав ізраїльтянам, що, приносячи тваринні жертви, вони визнають потребу в прощенні гріхів (Левит 4:4—7, 13—18, 22—30). Щоправда, ця вимога стосувалась лише стародавнього народу і нині Бог більше не вимагає від правдивих поклонників принесення тваринних жертв. Усе ж ця вимога має важливе значення для нас сьогодні.

 Бог сам пояснив принцип, на якому ґрунтувалися ті жертви: «Душа [або життя] тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу. Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови» (Левит 17:11, 12).

Під час стародавнього свята, яке називалось днем Окуплення, ізраїльський первосвященик вносив кров пожертвуваних тварин у найсвятіше місце храму, що був центром поклоніння Богові. Таким символічним способом народ просив Бога прощення гріхів (Левит 16:3—6, 11—16). Ті жертви фактично не усували гріха, і тому ізраїльтяни мусили приносити їх щороку. Все ж таке використання крові мало глибоке значення.

Згідно з одним із основних вчень Біблії, Бог мав свого часу постачити одну досконалу жертву, котра б повністю спокутувала гріхи всіх віруючих. Це є вчення про викуп, яке зосереджується на жертві передреченого Месії, або Христа.

Біблія порівнює роль Месії з тим, що відбувалося в день Окуплення: «Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією [храмом], нерукотворною... і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині [неба] один раз, та й набув вічне відкуплення. І майже все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення» (Євреїв 9:11, 12, 22).

З цього чітко зрозуміло, чому потрібно дивитись на кров так, як на неї дивиться Бог. За правом Творця Бог вказав на єдиний спосіб її використання. У давнину відмова споживати тваринну або людську кров могла позитивно впливати на здоров’я ізраїльтян, але це не було для них найважливішим (Ісаї 48:17). Вони відмовлялися підтримувати своє життя кров’ю не з огляду на її шкідливість для здоров’я, але тому що це невгодно Богові. Вони мали стримуватися від крові не через те, що вона нечиста, але тому, що вона дорогоцінна і завдяки їй можна отримати прощення гріхів.

Апостол Павло пояснив викуп так: «Маємо в Ньому [Христові] відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його» (Ефесян 1:7, курсив наш). У грецькому тексті оригіналу тут вжите слово, що правильно перекладається як «кров», однак деякі переклади Біблії помилково передають його словом «смерть». Через це не всі читачі розуміють, якого значення надає наш Творець крові та її жертовній цінності.

Основна тема Біблії зосереджується на тому, що Христос, хоч і помер, давши досконалу викупну жертву, але не залишився мертвим. За прообразом, встановленим Богом у день Окуплення, Ісус пішов до неба, щоб «з’явитись тепер перед Божим лицем за нас». Там він представив цінність своєї жертовної крові (Євреїв 9:24). Біблія наголошує: необхідно уникати всього того, через що ми ‘топтали б Сина Божого і кров його за звичайну вважали б’. Тільки тоді ми зможемо мати добрі стосунки й мир з Богом (Євреїв 10:29; Колосян 1:20).

НЕХАЙ ЦІННА КРОВ ВРЯТУЄ І ВАШЕ ЖИТТЯ

Зрозумівши Божий погляд на кров, ми розвинемо глибоку повагу до ролі, яку вона відіграє в спасінні життя. Святе Письмо каже, що Христос «нас полюбив і кров’ю Своєю обмив нас від наших гріхів» (Об’явлення 1:5; Івана 3:16). Завдяки Ісусовій крові Бог дійсно може цілком і назавжди простити  нам гріхи. Апостол Павло написав: «Спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані». Таким чином кров може врятувати наше життя назавжди (Римлян 5:9; Євреїв 9:14).

Бог Єгова ще давно тому дав запевнення, що через Христа «всі народи землі будуть... благословляти себе» (Буття 22:18). Частиною цього благословення стане відновлення на землі райських умов. Тоді вірні Богові люди не страждатимуть від хвороб, старіння, а навіть смерті; вони отримають благословення, які набагато перевершуватимуть тимчасову користь від допомоги, котру можуть нам запропонувати сьогодні медики. У нас є чудова обітниця: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4).

Наскільки ж мудро серйозно ставитись до всіх Божих вимог! А це означає слухатись його наказів про кров і не зловживати нею навіть у критичних ситуаціях. Тоді ми будемо думати не лише про сьогоднішній день. Навпаки, ми виявлятимемо глибоку пошану до життя і цінуватимемо перспективу жити вічно як досконалі люди.

[Рамка на сторінці 25]

Божий народ відмовлявся підтримувати життя кров’ю не тому, що вона шкодить здоров’ю, а тому що це невгодне Богові, не тому, що кров нечиста, але тому, що вона дорогоцінна.

[Ілюстрація на сторінці 24]

«Маємо в Ньому [Ісусі] відкуплення кров’ю Його, прощення провин» (Ефесян 1:7).

[Ілюстрація на сторінці 26]

Спасіння життя завдяки Ісусовій крові відкриває дорогу до вічного життя й досконалого здоров’я в раю на землі.