1, 2. Чому ми самі ніколи не змогли б прийти до Єгови і як нам у цьому допомагає Ісус Христос?

 ЧИ ТРАПЛЯЛОСЯ тобі коли-небудь заблукати? Можливо, подорожуючи до своїх друзів чи родичів, ти опинився в незнайомій місцевості й не міг знайти дорогу. Чи звертався ти до когось по допомогу? Ти, напевно, зрадів би, коли б якась добра людина не просто пояснила тобі, куди йти, але й сказала: «Ходіть за мною. Я проведу вас».

² У певному розумінні Ісус Христос робить щось подібне для нас. Ми ніколи не змогли б самі прийти до Бога. Через гріх і недосконалість люди в цьому світі заблукали, «вони відчужені від життя, джерелом якого є Бог» (Ефесян 4:17, 18). Потрібно, щоб хтось допоміг нам знайти дорогу. Ісус, який залишив найвизначніший приклад доброти, не просто дає нам поради і вказує шлях. Як ми побачили в 1-му розділі, він також запрошує кожного з нас: «Приходь та будь моїм учнем» (Марка 10:21). До того ж він наводить вагому підставу, щоб прийняти це запрошення. Одного разу Ісус сказав: «Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6). Обговорімо кілька чинників, які показують, що прийти до Батька можна лише через Сина. І, беручи ці чинники до уваги, ми розглянемо, чому можна сказати, що Ісус є «дорогою, і правдою, і життям».

3. Чому прийти до Бога можна тільки через Ісуса?

³ Прийти до Бога можна тільки через Ісуса перш за все тому, що Єгова відвів своєму Сину найважливішу роль a. Батько зробив його ключовою фігурою у сповненні всіх своїх намірів (2 Коринфян 1:20; Колосян 1:18—20). Щоб зрозуміти, наскільки важливою є роль Божого Сина, потрібно розглянути, що́ сталося в Едемському саду, коли перша пара людей приєдналася до Сатани в бунті проти Єгови (Буття 2:16, 17; 3:1—6).

4. Яке спірне питання постало через бунт в Едемі і що Єгова постановив зробити для його вирішення?

⁴ Через бунт в Едемі постало спірне питання, яке торкається всіх у всесвіті: чи Єгова справедливо здійснює владу над своїми створіннями? Щоб вирішити це важливе спірне питання, Єгова постановив, що один з його досконалих духовних синів має зійти на землю. Важко переоцінити значення місії, яку потрібно було виконати цьому сину. Він мав віддати своє життя, щоб підтвердити правомірність верховної влади Єгови і стати викупом задля спасіння людства. Завдяки тому що обраний син залишиться вірним до смерті, з’явиться можливість усунути наслідки бунту Сатани (Євреїв 2:14, 15; 1 Івана 3:8). Але в Єгови були міріади досконалих духовних синів (Даниїла 7:9, 10). Кого ж він обрав, щоб виконати це найважливіше завдання? Єгова обрав свого «єдинородного Сина», який згодом став відомий як Ісус Христос (Івана 3:16).

5, 6. Як Єгова показав, що впевнений у своєму Сині і на чому ґрунтувалася така впевненість?

 ⁵ Чи має нас дивувати вибір Єгови? Зовсім ні. Батько був цілковито впевнений у своєму єдинородному Сині. За багато століть до приходу його Сина на землю, Єгова передрік, що той залишиться вірним, незважаючи на всі страждання, яких йому доведеться зазнати (Ісаї 53:3—7, 10—12; Дії 8:32—35). Подумаймо, що це означає. Божий Син, подібно до всіх розумних створінь, мав свободу волі і міг сам вирішувати, як йому жити. Однак Єгова настільки був впевнений у своєму Сині, що навіть передрік те, що він залишиться вірним. На чому ґрунтувалася така впевненість? На тому, що він добре знав свого Сина. Він знав, наскільки сильно його Син хоче догоджати йому (Івана 8:29; 14:31). Син любить Батька, а Батько у свою чергу любить Сина (Івана 3:35). Така взаємна любов створює між ними нерозривні узи єдності й довіри (Колосян 3:14).

⁶ Отже, ми побачили, що Батько відвів Сину важливу роль і цілковито впевнений у ньому. Також Батька і Сина об’єднують узи любові. Тож хіба має нас дивувати те, що прийти до Бога можна лише через Ісуса? А втім, існує ще один чинник, який показує, що тільки Син може привести нас до Батька.

7, 8. Чому Ісус не перебільшував, коли сказав: «Батька не знає ніхто до кінця — тільки Син»?

⁷ Щоб ми могли прийти до Єгови, нам потрібно відповідати певним вимогам (Псалом 15:1—5). А хто ліпше, ніж Син, знає, як дотримуватися норм Бога і мати його схвалення? Ісус сказав: «Усе передав мені Батько, і ніхто Сина не знає до кінця — тільки Батько. Також Батька не знає ніхто до кінця — тільки Син і кожен,  кому Син хоче його відкрити» (Матвія 11:27). Подивімося, чому Ісус міг сказати, що «Батька не знає ніхто до кінця — тільки Син».

⁸ «Народжений першим з усього створіння», Син має особливі стосунки з Батьком, Єговою (Колосян 1:15). Лише уяви собі, наскільки близькі взаємини розвинулись між Батьком і Сином протягом незліченних віків — від початку творення і до появи інших духовних створінь. Тоді, крім них двох, нікого ще не існувало (Івана 1:3; Колосян 1:16, 17). Яку ж безцінну можливість мав Син, перебуваючи поряд з Батьком! Він міг дізнаватися про погляди Батька щодо різних питань, навчатися його волі, норм і того, як він діє. Тож, безперечно, не буде перебільшенням сказати, що Ісус знає свого Батька краще, ніж будь-хто інший. Більше ніхто не може відкрити Батька так, як Ісус, який має з ним особливо близькі взаємини.

9, 10. а) Як Ісус відкрив свого Батька? б) Що нам потрібно робити, аби мати схвалення Єгови?

⁹ Із вчень Ісуса Христа видно, що він дуже добре знає думки та почуття Єгови і те, чого він очікує від своїх поклонників b. Однак Ісус відкрив свого Батька не лише у вченнях. Він сказав: «Хто бачив мене, той бачив і Батька» (Івана 14:9). Ісус досконало наслідував Батька в усіх своїх словах і діях. Тому, читаючи в Біблії про Ісуса,— про те, як переконливо й зворушливо він навчав людей, як зі співчуттям зціляв хворих і як до сліз проймався жалем,— ми легко можемо уявити собі, як те саме говорив би і робив Єгова (Матвія 7:28, 29; Марка 1:40—42; Івана 11:32—36). Слова і вчинки Сина чітко показували, як діє Батько, і розкривали  Його волю (Івана 5:19; 8:28; 12:49, 50). Отже, щоб мати схвалення Єгови, нам потрібно дотримуватися вчень Ісуса і наслідувати його приклад (Івана 14:23).

¹⁰ Ісус дуже добре знає Єгову і досконало його наслідує. Тож зрозуміло, чому Єгова постановив, що прийти до нього можна саме через Сина. Тепер, коли ми з’ясували це, розгляньмо значення Ісусових слів: «Я — дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6).

11. а) Чому ми можемо здобути схвалення Бога тільки через Ісуса? б) Як слова з Івана 14:6 наголошують на тому, що Ісус має виняткове становище? (Дивіться примітку).

¹¹ Ми вже довідалися, що прийти до Бога можна лише через Ісуса. Розгляньмо детальніше, що це означає для нас. Ісус є «дорогою» в тому розумінні, що тільки через нього ми можемо здобути Боже схвалення і мати з Богом близькі взаємини. Чому? Залишившись вірним до смерті, Ісус віддав своє життя як викупну жертву (Матвія 20:28). Якби не цей викуп, ми б не змогли наблизитися до Бога. Гріх створює бар’єр між людьми і Богом, адже Єгова святий і тому ніколи не миритиметься з гріхом (Ісаї 6:3; 59:2). Але Ісусова жертва усунула цей бар’єр, завдяки їй було покрито гріх (Євреїв 10:12; 1 Івана 1:7). Якщо ми визнаємо викуп, наданий Богом через Ісуса Христа, і виявляємо, що віримо в цей викуп, то можемо отримати схвалення Єгови. Іншого шляху, щоб «примиритися з Богом», просто немає c (Римлян 5:6—11).

12. У якому значенні Ісус є «дорогою»?

 ¹² Ісус є «дорогою», якщо говорити про молитву. Лише через нього ми можемо наближатися до Єгови в молитві і бути впевненими, що він вислухає наші щирі прохання (1 Івана 5:13, 14). Сам Ісус сказав: «Що тільки попросите в Батька, він дасть вам у моє ім’я. (...) Тож просіть — і отримаєте, й відчуєте радість сповна» (Івана 16:23, 24). Тому в ім’я Ісуса ми можемо наближатися до Єгови в молитві, звертаючись до нього словами «Батьку наш» (Матвія 6:9). Ісус є «дорогою» і в іншому значенні — він залишив нам приклад. Як говорилося раніше, Ісус досконало наслідував свого Батька. Приклад Ісуса показує, як нам жити, догоджаючи Єгові. Отже, щоб наблизитися до Єгови, нам треба йти слідами Ісуса (1 Петра 2:21).

13, 14. а) Як Ісус відкривав правду своїми устами? б) Що мав зробити Ісус, щоб бути «правдою», і чому?

¹³ Ісус завжди правдиво передавав пророче слово свого Батька (Івана 8:40, 45, 46). Ніколи «в устах його не було знайдено обману» (1 Петра 2:22). Навіть його противники визнавали, що він навчав «Божої дороги згідно з правдою» (Марка 12:13, 14). Однак, сказавши: «Я... правда», Ісус не просто мав на увазі, що він відкривав правду, коли розмовляв з іншими, проповідував і навчав. Він вклав у ці слова значно глибший зміст.

¹⁴ Згадаймо, що за багато століть до того Єгова надихнув вірних чоловіків записати в Біблії численні пророцтва про Месію, або Христа. У цих пророцтвах передрікалися подробиці щодо його життя, служіння і смерті. Крім того, в Мойсеєвому Законі містилися пророчі образи, які вказували на Месію (Євреїв 10:1). Чи залишиться Ісус вірним до смерті, сповнивши все,  що про нього передрікалося? Тільки так буде доведено, що Єгова — Бог правдивих пророцтв. Ця величезна відповідальність лягла на плечі Ісуса. Усім своїм життям — кожним словом і вчинком — Ісус перетворював на реальність ці пророчі образи (2 Коринфян 1:20). Отже, Ісус був «правдою». Це так, наче правда пророчого слова Єгови з’явилася в особі Ісуса (Івана 1:17; Колосян 2:16, 17).

15. Що означає вірити в Сина і які благословення це може принести?

¹⁵ Ісус є «життям» у тому розумінні, що тільки через нього ми можемо мати життя — «справжнє життя» (1 Тимофія 6:19). У Біблії сказано: «Хто вірить у Сина, той має вічне життя. Хто ж Сина не слухається, той життя не побачить, і на ньому перебуває гнів Божий» (Івана 3:36). Що означає вірити в Божого Сина? Це означає бути переконаним у тому, що без нього неможливо отримати життя. Більш того, це означає виявляти свою віру вчинками, продовжувати навчатись від Ісуса і з усіх сил намагатися дотримуватись його вчень та наслідувати його приклад (Якова 2:26). Отже, віра в Божого Сина уможливлює вічне життя: для членів «малої отари» помазаних духом християн — безсмертне життя в небі, а для «великого натовпу» «інших овець» — досконале життя в раю на землі (Луки 12:32; 23:43; Об’явлення 7:9—17; Івана 10:16).

16, 17. а) Як Ісус стане «життям» навіть для померлих? б) У чому ми можемо бути цілковито впевненими?

¹⁶ А як щодо померлих? Для них Ісус також є «життям». Незадовго перед тим, як воскресити свого друга Лазаря, Ісус сказав його сестрі Марті: «Я — воскресіння і життя. Хто вірить у мене, той, навіть якщо й  помре, оживе» (Івана 11:25). Єгова довірив своєму Сину «ключі від смерті й гадесу», наділивши його силою воскрешати (Об’явлення 1:17, 18). Цими ключами прославлений Ісус відчинить ворота гадесу і звільнить усіх, хто перебуває у цій спільній могилі людства (Івана 5:28, 29).

¹⁷ «Я — дорога, і правда, і життя». Цим простим твердженням Ісус підсумував, у чому полягала мета його життя і служіння на землі. Ці слова є важливими і для нас. Звернімо увагу, що далі сказав Ісус: «Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6). Сьогодні слова Ісуса такі ж актуальні, як і тоді, коли він їх промовив. Тому ми можемо бути цілковито впевненими, що, йдучи за Ісусом Христом, ніколи не заблукаємо. Тільки він один покаже нам дорогу «до Батька».

18. Що значить бути справжнім послідовником Ісуса?

¹⁸ У нас є всі підстави наслідувати Сина з огляду на його виняткову роль і на те, що він дуже добре знає Батька. З попереднього розділу ми побачили, що справжніх послідовників Ісуса можна розпізнати не по словах чи особливих почуттях, а по вчинках. Іти за Христом означає узгоджувати своє життя з його вченнями і прикладом (Івана 13:15). Книжка, яку ти тримаєш в руках, допоможе тобі в цьому.

19, 20. Яка інформація міститься в цій книжці і як вона допоможе тобі йти за Ісусом Христом?

¹⁹ У наступних розділах буде докладно розглядатися життя і служіння Ісуса. Ці розділи згруповано в три частини. У першій буде звернено увагу на риси Ісуса і на те, як він поводився. У другій розглядатиметься, як ревно Ісус проповідував і навчав. А в третій буде показано, як він виявляв любов. Кожний розділ, починаючи  з третього, містить запитання в рамці «Як іти слідами Ісуса Христа». Біблійні вірші й запитання в рамці допоможуть нам роздумувати над тим, як своїми словами і вчинками наслідувати Ісуса.

²⁰ Єгова подбав, щоб ти не блукав, будучи відчуженим від нього через успадкований гріх. Бог пішов на велику жертву і з любові послав свого Сина, щоб він показав нам дорогу. Йдучи цією дорогою, ми можемо здобути схвалення Бога і мати з ним близькі взаємини (1 Івана 4:9, 10). Тож відгукнись на Божу велику любов і прийми запрошення Ісуса: «Будь моїм учнем і йди за мною» (Івана 1:43).