Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ІСТОРІЯ 25

Святий намет для поклоніння

Святий намет для поклоніння

На горі Сінай Єгова сказав Мойсею побудувати святий намет, де ізраїльтяни мали поклонятися Богові. Під час подорожей вони могли його переносити.

Єгова сказав Мойсею: «Нехай люди поприносять те, що можуть, для будівництва святого намету». Тож ізраїльтяни поприносили золото, срібло, мідь, дорогоцінне каміння і різні прикраси. Вони також дали вовну, лляне полотно, шкури тварин та багато всього іншого. Ізраїльтяни принесли так багато речей, що Мойсей сказав: «Досить! Більше нічого не приносьте».

Багато вмілих чоловіків і жінок допомагали будувати святий намет. Єгова давав їм мудрості для такої роботи. Одні пряли і ткали, а інші вишивали. Ще інші працювали з дорогоцінним камінням, золотом і робили різьбу по дереву.

Ізраїльтяни збудували святий намет саме так, як сказав їм Єгова. Вони виготовили дуже гарну завісу, котра розділяла намет на дві частини: Святе і Найсвятіше. У Найсвятішому стояв ковчег угоди, який був зроблений з дерева акації та золота. У Святому стояв світильник, стіл і жертовник для спалювання фіміаму, тобто пахучої суміші. На подвір’ї святого намету була мідна умивальниця і великий жертовник. Ковчег угоди нагадував ізраїльтянам про їхню обіцянку слухатись Єгови. Знаєш, що таке угода? Це особлива обіцянка.

Єгова вибрав Аарона та його синів, щоб вони служили священиками у святому наметі. Вони мали доглядати за ним і приносити там жертви Єгові. Тільки первосвященик, Аарон, міг входити у Найсвятіше. Він робив це раз у рік, щоб приносити жертву за свої гріхи, гріхи своєї сім’ї та гріхи цілого ізраїльського народу.

Ізраїльтяни закінчили будівництво святого намету через рік після виходу з Єгипту. Тепер вони мали місце для поклоніння Єгові.

Єгова наповнив намет своєю славою, і хмара накрила його. Доки хмара була над наметом, ізраїльтяни стояли на місці. Але як тільки хмара піднімалась, вони знали, що їм настав час рушати в дорогу. Вони розбирали намет на частини і йшли за хмарою.

«Тоді я почув з престолу гучний голос: “Ось намет Бога з людьми, і він житиме з ними. Вони будуть його народом, і сам Бог буде з ними”» (Об’явлення 21:3)