Після смерті Саула царем став Давид. Тоді йому було 30 років. Минув час. Якось увечері він з даху свого палацу побачив дуже гарну жінку. Давид дізнався, що її звати Вірсавія і що вона одружена з воїном, на ім’я Урı́я. Він наказав привести її до свого дому. Вони мали статеві стосунки, і вона завагітніла. Давид намагався приховати те, що зробив. Він сказав своєму воєначальнику: «Поставте Урı́ю спереду, де буде найзапекліший бій, а тоді відступіть від нього». Коли Урı́я загинув, Давид одружився з Вірсавією.

Але Єгова бачив усе, що сталося. Що ж він тепер зробить? Бог послав до Давида пророка Натана. Пророк сказав: «В одному місті жили два чоловіки: один багатий, другий бідний. У багача було багато овець, а бідний мав тільки одну маленьку овечку, яку дуже любив. Потім багатій забрав у бідного ту овечку». Почувши це, Давид розгнівався і вигукнув: «Той багатий чоловік заслуговує смерті!» Тоді Натан сказав: «Тим чоловіком є ти!» Давид дуже засмутився, а тоді визнав: «Я згрішив проти Єгови». Цей гріх приніс багато горя Давиду і його сім’ї. Єгова покарав Давида. Але оскільки він був чесним і смиренним, Єгова не забрав у нього життя.

Давид хотів побудувати для Єгови храм, але це завдання Єгова доручив його сину, Соломону. Проте  Давид почав збирати все необхідне для будівництва. Він сказав: «Храм Єгови має бути величним. Соломон ще молодий, але я допоможу йому підготувати все для будівництва». Для цього Давид дав від себе багато грошей і знайшов хороших майстрів. Також він зібрав золото та срібло і наказав привезти з Тиру і Сидону кедрові дерева. Перед смертю Давид дав Соломонові план будівництва храму. Він сказав: «Єгова наказав мені написати все це для тебе. Єгова обов’язково допоможе тобі. Не бійся. Будь мужній і берися до роботи».