1—3. а) Яким є один з дарів Єгови і як його іноді неправильно використовують? б) Як правильно використовувати дар мови?

 УЯВИ, що батько подарував своєму сину-підлітку велосипед. Батько радіє, що зробив синові такий чудовий подарунок. А що, коли син буде шалено ганяти на велосипеді, збиваючи інших людей? Як тоді буде почуватись батько?

² Єгова дає нам «кожен добрий дар, кожен досконалий дарунок» (Якова 1:17). Один з його дарів — це здатність розмовляти. Завдяки такому дару ми можемо висловлювати свої думки і почуття. Словами можна підтримати і підняти настрій, або ж, навпаки, зашкодити і зробити боляче.

³ Наші слова мають сильний вплив на інших, тому Єгова вчить нас правильно користуватися даром мови. Бог каже нам: «Нехай з ваших уст не виходить жодне гниле слово, а лише добре, яке при потребі може зміцнити, принести пожиток слухачам» (Ефесян 4:29). Розгляньмо, як використовувати дар мови так, щоб це було приємно Богові та людям.

4, 5. Чого ми можемо навчитися з книги Прислів’я про силу слів?

⁴ Слова мають велику силу, тому нам потрібно зважати на те, що ми говоримо і як. У Прислів’я 15:4 сказано: «Лагідна мова — дерево життя, а перекручені слова доводять до відчаю». Так само як під великим деревом можна знайти відсвіжну прохолоду, приємні слова несуть відсвіження. А от різкі слова засмучують та боляче ранять (Прислів’я 18:21).

⁵ У Прислів’я 12:18 сказано, що «бездумне слово ранить, як меч». Недобрі слова завдають глибоких душевних ран і руйнують стосунки. Мабуть, і твоє серце колись боліло від чиїхось бездумних слів. Далі в тому ж прислів’ї сказано: «Язик мудрих — це ліки». Обдумані слова лікують зранене серце і допомагають зберегти дружбу, яка постраждала через непорозуміння. (Прочитай Прислів’я 16:24.) Якщо ми пам’ятаємо, що наші слова впливають на інших, то будемо зважати на те, що говоримо.

6. Чому дуже важко контролювати свого язика?

⁶ Ми недосконалі, і це ще одна причина, щоб обережно вибирати слова. «Людське серце... схильне до зла», а слова часто показують, що в нашому серці (Буття 8:21; Луки 6:45). Контролювати свого язика буває надзвичайно важко. (Прочитай Якова 3:2—4.) Все ж нам і далі треба покращуватися в тому, як ми розмовляємо з іншими.

7, 8. Як наші слова впливають на стосунки з Богом?

 ⁷ Ми повинні зважати на свої слова ще й тому, що несемо відповідальність перед Єговою за те, що говоримо і як. У Якова 1:26 сказано: «Якщо хтось вважає, що правильно поклоняється Богу, але не стримує язика, то він обманює своє серце і його поклоніння даремне». Тож якщо ми легковажні у виборі слів, ми можемо засмутити Єгову і навіть втратити дружбу з ним (Якова 3:8—10).

⁸ Отже, в нас є вагомі причини зважати на те, що ми говоримо і як. Щоб використовувати дар мови так, як цього хоче Єгова, нам потрібно знати, чого остерігатись.

9, 10. а) Яка мова поширена сьогодні? б) Чому ми уникаємо непристойної мови?

⁹ Сьогодні дуже поширена непристойна, тобто нечиста, мова. Багатьом людям здається, що нецензурні та вульгарні слова допомагають краще висловлювати думки. Щоб смішити людей, гумористи люблять вживати брудні жарти та нечисту мову. Проте апостол Павло сказав: «Відкиньте лють, гнів, зло, образливу мову. І непристойні слова не повинні виходити з ваших уст» (Колоссян 3:8). Він також написав, що «непристойні жарти» не повинні навіть згадуватися серед правдивих християн (Ефесян 5:3, 4).

¹⁰ Непристойна мова огидна Єгові та людям, які його люблять. Вона є нечистою, а Біблія каже, що «нечистота» — це один з «учинків плоті» (Галатів 5:19—21). «Нечистота» може стосуватися різних гріхів. Одна нечиста звичка іноді тягне за собою іншу. Якщо хтось звик вживати непристойні, нечисті слова і не хоче змінюватись, це може означати, що така людина більше не має права бути Свідком Єгови (2 Коринфян 12:21; Ефесян 4:19; дивись додаток 23).

11, 12. а) Що таке плітки? б) Чому не можна зводити наклепів?

¹¹ Ми також уникаємо пліток. Цілком природно цікавитись іншими та ділитися новинами про рідних і друзів. Навіть у першому столітті християни хотіли знати, як живеться їхнім одновірцям і як їм допомогти (Ефесян 6:21, 22; Колоссян 4:8, 9). Однак звичайні розмови про інших можуть легко перерости  у згубні плітки. Якщо ми поширюємо плітки, то можемо передати неправдиву інформацію або ту, яку не слід розголошувати. Якщо не бути обережними, такі негативні розмови про когось можуть перерости в неправдиві звинувачення чи наклеп. Фарисеї зводили наклепи на Ісуса, звинувачуючи його в тому, чого він не робив (Матвія 9:32—34; 12:22—24). Наклеп псує репутацію людини, розпалює суперечки, приносить біль та руйнує дружбу (Прислів’я 26:20).

¹² Єгова хоче, щоб ми своєю мовою підтримували і зміцнювали інших, а не робили друзів ворогами. Єгова ненавидить тих, «хто сіє між братами суперечки» (Прислів’я 6:16—19). Першим наклепником був Сатана Диявол, який звів наклеп на Бога (Об’явлення 12:9, 10). У сучасному світі люди часто говорять брехню один про одного. Але такого не має бути в християнському зборі (Галатів 5:19—21). Ми повинні завжди добре подумати, перш ніж щось сказати. Перед тим як розказати щось про когось, запитай себе: «Чи це точно правда? Чи цим я виявлю доброту до брата або сестри? Чи ця інформація принесе якусь користь? Чи я хотів би, щоб це почула особа, про яку я розповідаю? Як би я почувався, якби хтось говорив таке про мене?» (Прочитай 1 Фессалонікійців 4:11.)

13, 14. а) Як образлива мова впливає на інших? б) Що таке лихослів’я? Чому лихослів’я є недопустимим для християн?

¹³ Кожен з нас деколи каже щось таке, про що потім шкодує. Але ми не хочемо розвинути звичку  критикувати інших чи говорити про них щось погане або образливе. Образлива мова недопустима для християн. Павло писав: «Відкиньте всіляку озлобленість, гнів, лютість, крик та образливу мову, а також усе, що завдає шкоди» (Ефесян 4:31). В інших перекладах Біблії вислів «образлива мова» передається як «лайка», «хула» та «зневага». Образлива мова принижує людину та змушує її почуватись нічого не вартою. Особливо це стосується дітей, тому треба бути дуже обережними, щоб не пригнічувати їх своїми словами (Колоссян 3:21).

¹⁴ Біблія засуджує лихослів’я, яке є одним з крайніх проявів образливої мови. Лихослів’я — це звичка ображати інших принизливими, грубими словами. Як же сумно, коли хтось так говорить до свого чоловіка, дружини чи дітей! Той, хто не хоче покинути цю згубну звичку, не може залишатись у зборі (1 Коринфян 5:11—13; 6:9, 10). Як ми побачили, непристойні, неправдиві чи образливі слова згубно впливають на стосунки з Єговою та з іншими.

15. Які слова зміцнюють стосунки між людьми?

¹⁵ Як нам користуватися даром мови так, щоб це подобалось Єгові? Біблія не пояснює, що конкретно говорити, а що ні. Проте в ній радиться говорити лише те, що «добре... і може зміцнити» (Ефесян 4:29). Нас зміцнюють чисті, добрі та правдиві слова. Єгова хоче, щоб своїми словами ми підбадьорювали і підтримували інших. Це не завжди легко і вимагає зусиль. А от щоб сказати  щось погане чи образливе, не потрібно довго думати (Тита 2:8). Розгляньмо, як зміцнювати інших своїми словами.

16, 17. а) Чому нам треба хвалити інших? б) Кого ми можемо хвалити?

¹⁶ Єгова та Ісус щедрі на похвалу. Ми хочемо їх наслідувати (Матвія 3:17; 25:19—23; Івана 1:47). Щоб твоя похвала справді підбадьорювала інших, необхідно цікавитись ними і думати про них. «Слово, сказане у слушний час,— яке ж воно добре!» — говориться в Прислів’я 15:23. Як же приємно, коли інші хвалять нас за старанну працю чи висловлюють цінування за те, що ми робимо! (Прочитай Матвія 7:12; дивись додаток 27).

¹⁷ Якщо ти навчишся шукати в інших добре, тобі буде легше щиро їх хвалити. Наприклад, ти помітив, що хтось у зборі добре підготувався до промови, а хтось старається давати коментарі на зібраннях. Або ж ти дізнався, як молода особа з твого збору ревно захищає правду у школі, чи бачиш, як старенький вісник регулярно проповідує. Чому б щиро не похвалити їх за це? Можливо, саме такого підбадьорення вони потребують. Також дуже важливо, щоб чоловік казав своїй дружині, що любить і цінує її (Прислів’я 31:10, 28). Ми потребуємо похвали так само, як рослини потребують світла і води. Це стосується і дітей. При кожній нагоді хваліть їх за добрі риси та докладені зусилля. Похвала може додати їм сміливості та впевненості й заохотити ще більше старатись правильно поводитись.

18, 19. Чому нам слід підбадьорювати і потішати одновірців? Як це робити?

 ¹⁸ Коли ми підбадьорюємо і потішаємо інших, то наслідуємо Єгову. Він ніжно дбає про «пригнічених» і «принижених» (Ісаї 57:15). Єгова хоче, щоб ми «продовжу[вали] підбадьорювати» і «втішати пригнічених» (1 Фессалонікійців 5:11, 14). Коли ми стараємось так робити, то Єгова помічає і дуже цінує це.

¹⁹ Наприклад, ти побачив, що хтось у зборі засмучений. Що ти міг би сказати, щоб допомогти? Можливо, ти не вирішиш проблеми цієї людини,  але твоя увага покаже, що ти цікавишся нею. Ви могли б спільно провести час. Або ти міг би зачитати засмученому одновірцю підбадьорливого вірша чи разом помолитися (Псалом 34:18; Матвія 10:29—31). Запевни, що його люблять у зборі (1 Коринфян 12:12—26; Якова 5:14, 15). Намагайся, щоб твої слова були щирими і переконливими. (Прочитай Прислів’я 12:25.)

20, 21. Що можна зробити, аби іншим було легше прийняти пораду?

²⁰ Ми також зміцнюємо інших, даючи їм добрі поради. Всі ми недосконалі, тому час від часу  їх потребуємо. У Прислів’я 19:20 сказано: «Прислу́хайся до поради і прийми повчання, щоб у майбутньому стати мудрим». Поради можуть давати не тільки старійшини. Батьки повинні наставляти своїх дітей (Ефесян 6:4). Сестри теж можуть давати одна одній добрі поради (Тита 2:3—5). Ми любимо наших братів і сестер, тому хочемо давати поради так, щоб не пригнічувати їх. Що нам у цьому допоможе?

²¹ Можливо, ти пригадуєш, як хтось дав тобі добру пораду і ти застосував її. Чому тобі було легко до неї прислухатись? Мабуть, ти відчував, що той, хто давав її, дбає про тебе. Або ж він говорив з добротою та любов’ю (Колоссян 4:6). Така порада, очевидно, ґрунтувалась на Біблії (2 Тимофія 3:16). Незалежно від того, чи ми цитуємо безпосередньо з Біблії, чи ні, будь-яка порада повинна мати біблійну підставу. Ніхто не повинен нав’язувати своєї думки чи підтасовувати біблійні вірші, щоб підтримувати власні погляди. Даючи пораду іншим, пригадай, яку пораду було легко прийняти тобі.

22. Як би ти хотів використовувати дар мови?

²² Здатність розмовляти є безцінним даром від Бога. Любов до нього спонукує нас правильно використовувати цей дар. Пам’ятай, що слова мають велику силу — вони можуть руйнувати чи зціляти. Тож роби все можливе, щоб зміцнювати і підбадьорювати інших своїми словами.