1, 2. Чому тобі потрібен провідник у незнайомій місцевості? Якого провідника дав нам Єгова?

 УЯВИ, що ти йдеш безкраєю пустелею. Сильні вітри розносять пісок у різні боки, постійно змінюючи краєвид. Через це ти можеш легко загубитись. Як знати, куди йти? Тобі потрібен провідник. Це може бути компас, сонце, зірки, карта, GPS-навігатор або той, хто добре орієнтується в пустелі. Важливо мати провідника, який покаже  правильний шлях, бо від цього залежить твоє життя.

² Усі ми маємо багато труднощів у житті й іноді не знаєм, куди йти. Але Єгова дав кожному з нас провідника — сумління (Якова 1:17). Розгляньмо, що таке сумління і як воно працює. Також дізнаймося, як навчати своє сумління, чому потрібно брати до уваги сумління інших людей і як чисте сумління робить наше життя значно ліпшим.

3. Що таке сумління?

³ Сумління є чудовим подарунком від Єгови. Це внутрішнє відчуття правильного і неправильного. Вжите в Біблії грецьке слово, перекладене як «сумління», означає «внутрішнє знання». Сумління, яке працює правильно, допомагає нам побачити, якою особою ми є насправді, і чесно проаналізувати свої найглибші думки і почуття. Сумління може направляти нас до доброго і відводити від поганого. Завдяки сумлінню ми радіємо, коли приймаємо мудрі рішення, і почуваємось винними, приймаючи немудрі. (Дивись додаток 5.)

4, 5. а) Що сталося, коли Адам і Єва пішли проти свого сумління? б) Які приклади з Біблії показують, як працює сумління?

⁴ Кожен з нас може вибирати, слухатись свого сумління чи ні. Адам і Єва вирішили не слухатись сумління і тому згрішили. Потім вони почувались винними, але було запізно, вони вже виявили непослух Богові (Буття 3:7, 8). Хоча  і Адам, і Єва мали досконале сумління й добре знали, що не слухатися Бога — неправильно, вони пішли проти власного сумління.

⁵ Все ж чимало недосконалих людей прислуха́ються до свого сумління. Гарний приклад у цьому подав Йов. Він приймав мудрі рішення, тож міг сказати: «Поки я живий, серце не засудить мене» (Йова 27:6). Говорячи про серце, Йов мав на увазі своє сумління, тобто відчуття правильного і неправильного. А от Давид іноді йшов проти свого сумління і не слухався Єгови. Через це він почувався настільки винним, що його серце ніби докоряло йому (1 Самуїла 24:5). Тобто сумління говорило Давидові, що він повівся неправильно. Слухаючись його, Давид міг вчитися уникати тих самих помилок.

6. Чому сумління можна назвати подарунком від Бога?

⁶ Навіть люди, які не знають Єгови, зазвичай розуміють, що треба робити вибір між правильним і неправильним. У Біблії сказано: «Їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують» (Римлян 2:14, 15). Наприклад, більшість людей знає, що вбивати чи красти неправильно. Вони навіть не усвідомлюють того, що насправді прислухаються до свого сумління, тобто відчуття правильного і неправильного, яке дав їм Єгова. Люди також дотримуються Божих принципів, тобто основних істин від Бога, які допомагають їм приймати мудрі рішення в житті.

7. Чому сумління може вести нас у неправильному напрямку?

 ⁷ Але сумління може помилятися. Наприклад, на нього можуть негативно впливати наші недосконалі думки та почуття і воно може вести нас у неправильному напрямку. Чисте сумління не з’являється саме по собі (Буття 39:1, 2, 7—12). Його потрібно навчати. Щоб допомогти у цьому, Єгова дав нам святий дух і біблійні принципи (Римлян 9:1). Тож подивімося, як навчати своє сумління.

8. а) Як почуття можуть впливати на наше сумління? б) Про що треба запитати себе перед тим, як прийняти рішення?

⁸ Деякі люди думають, що прислуха́тися до свого сумління — це просто слухатися своїх почуттів. Їм здається, ніби вони можуть робити що завгодно, поки це їх не турбує. Але наші почуття недосконалі і можуть підводити нас. Іноді вони настільки сильні, що впливають на наше сумління. Біблія говорить: «Людське серце вкрай зрадливе і здатне на все. Хто може пізнати його?» (Єремії 17:9). Тож ми можемо вважати правильним те, що насправді неправильне. Наприклад, Павло перед тим, як стати християнином, жорстоко переслідував Божих служителів і думав, що робить правильно. Йому здавалося, що він має чисте сумління. Але потім він сказав: «Мене судить Єгова» (1 Коринфян 4:4; Дії 23:1; 2 Тимофія 1:3). Коли Павло дізнався, як Єгова ставиться до його вчинків, то зрозумів, що потрібно змінитися. Як бачимо,  перш ніж щось зробити, треба запитати себе: «Чого від мене очікує Єгова?»

9. Що означає боятися Бога?

⁹ Коли ми когось любимо, то не хочемо його засмучувати. Ми любимо Єгову, тому не хотіли б зробити щось таке, що йому не сподобається. Ми повинні боятися засмутити Єгову. Це добре видно з прикладу Неемії. Він не використовував своє становище намісника задля власного збагачення. Чому Неемія це зробив? Він пояснив: «Я ж боявся Бога» (Неемії 5:15). Неемія не хотів робити те, що могло б не сподобатися Єгові. Подібно до Неемії, ми теж боїмось чимось засмутити Єгову. З Біблії ми дізнаємося, що́ подобається Єгові. (Дивись додаток 6.)

10, 11. Які біблійні принципи допоможуть нам приймати мудрі рішення, коли йдеться про алкоголь?

¹⁰ Наприклад, деколи християнину треба вирішити, вживати алкоголь чи ні. Які біблійні принципи допоможуть йому прийняти мудре рішення? Розгляньмо декілька з них. Біблія не забороняє вживати алкоголь. Вона каже, що вино — це дар від Бога (Псалом 104:14, 15). Але Ісус порадив своїм послідовникам уникати п’янства (Луки 21:34). А Павло наказував християнам не віддаватися «буйним гулянкам, пияцтву» (Римлян 13:13). Він сказав, що п’яниці «не успадкують Божого Царства» (1 Коринфян 6:9, 10).

¹¹ Християнин може запитати себе: «Яке значення має для мене алкоголь? Чи можу я розслабитись  без нього? Чи я випиваю, щоб почуватись впевненіше? Чи можу контролювати, скільки і як часто випиваю *? Чи можу я добре провести час з друзями без алкоголю?» Ми можемо просити Єгову допомогти нам приймати мудрі рішення. (Прочитай Псалом 139:23, 24.) Так ми навчаємо своє сумління брати до уваги біблійні принципи. Але, приймаючи рішення, нам треба пам’ятати ще про щось.

12, 13. Чому наше сумління може відрізнятися від сумління інших? Як до цього потрібно ставитись?

¹² Сумління у всіх різне. Твоє сумління може дозволити те, що є недопустимим для сумління іншої людини. Наприклад, ти вирішив вживати алкоголь, а хтось вирішив цього не робити. Чому люди мають такі різні погляди на це питання?

¹³ На погляд людини часто впливає її оточення, думка рідних, її власний досвід та інше. Можливо, хтось взагалі відмовляється вживати алкоголь, тому що раніше йому було важко себе в цьому контролювати (1 Царів 8:38, 39). А що, коли ти пропонуєш комусь випити, а він відмовляється? Якою буде твоя реакція? Чи ти образишся? Чи продовжиш наполягати? А може, будеш вимагати пояснень? Ні, бо ти поважаєш сумління цієї людини.

14, 15. Яка ситуація виникла за днів Павла? Яку мудру пораду він дав?

 ¹⁴ За днів апостола Павла виникла ситуація, яка показала, наскільки по-різному може реагувати сумління кожного. На ринку часто продавали м’ясо, яке до того використовували у фальшивому поклонінні і жертвували ідолам (1 Коринфян 10:25). Павло не бачив нічого поганого в тому, щоб купувати і їсти таке м’ясо. На його думку, всю їжу дав нам Єгова. Але деякі брати, котрі колись поклонялися ідолам, так не думали. Вони були переконані, що їсти таке м’ясо неправильно. Чи Павло думав, що має право їсти те, що хоче, поки його не турбує сумління?

¹⁵ Ні, Павло так не думав. Почуття братів були для нього настільки важливими, що він був готовий поступитися певними правами. Павло написав, що ми не повинні «догоджати собі... Адже навіть Христос не догоджав собі» (Римлян 15:1, 3). Так само як Ісус, Павло дбав про інших більше, ніж про себе. (Прочитай 1 Коринфян 8:13; 10:23, 24, 31—33.)

16. Чому ми не повинні засуджувати братів за те, що дозволяє їм їхнє сумління?

¹⁶ А як бути, коли сумління дозволяє комусь робити те, що нам здається неправильним? Потрібно бути дуже обережними, щоб не критикувати іншу людину і не наполягати на тому, що ми праві, а вона ні. (Прочитай Римлян 14:10.) Єгова дав нам сумління, щоб ми судили себе, а не інших  (Матвія 7:1). Ми не хочемо, щоб наші рішення вели до поділень у зборі, а, навпаки, стараємося сприяти любові та єдності (Римлян 14:19).

17. Що відбувається з сумлінням деяких людей?

¹⁷ Апостол Петро написав: «Зберігайте чисте сумління» (1 Петра 3:16). На жаль, коли люди постійно ігнорують принципи Єгови, їхнє сумління більше не попереджає їх про небезпеки. Таке сумління, за словами Павла, «немовби припечене  залізним тавром» (1 Тимофія 4:2). Якщо ти мав колись сильний опік, то, мабуть, пригадуєш, як на цьому місці з’явився рубець і шкіра стала нечутливою. Коли людина продовжує поводитися неправильно, її сумління стає «припеченим» і з часом перестає працювати.

18, 19. а) Яку користь нам приносить почуття вини або сорому? б) Що робити, якщо ми почуваємось винними через гріхи, в яких ми вже розкаялись?

¹⁸ Коли ми почуваємося винними, сумління може підказувати нам, що ми зробили щось неправильне. Це може допомогти нам проаналізувати свої вчинки і зробити необхідні зміни. Ми хочемо вчитися на своїх помилках, щоб не повторювати їх. Наприклад, коли цар Давид згрішив, сумління  спонукало його розкаятись. Він зненавидів те, що вчинив, і твердо вирішив надалі слухатися Єгову. З власного досвіду Давид міг сказати про Єгову: «Ти добрий і охоче прощаєш» (Псалом 51:1—19; 86:5; дивись додаток 7).

¹⁹ Але ми все одно можемо почуватися винними ще довго після того, як розкаялись. Почуття вини може завдавати нам болю і змушувати вважати себе нічого не вартими. У такому разі добре пам’ятати, що минулого не зміниш. Незалежно від того, чи ми чітко тоді розуміли, що було правильним, а що ні, Єгова повністю простив нас і стер наші колишні гріхи. Ми є чистими в очах Єгови і знаємо, що тепер поводимося правильно.  Хоча серце може і далі засуджувати нас, Біблія запевняє: «Бог більший від наших сердець». (Прочитай 1 Івана 3:19, 20.) Це значить, що його любов і прощення сильніші за будь-яке почуття вини чи сорому в нашому серці. Будьмо впевнені, що Єгова простив нас. Коли людина повірила, що Єгова простив її, то сумління більше не докорятиме їй і вона зможе радісно служити Богові (1 Коринфян 6:11; Євреїв 10:22).

20, 21. а) У чому тобі допоможе ця книжка? б) Яку свободу дав нам Єгова? Як її використовувати?

²⁰ Мета цієї книжки — допомогти тобі навчати своє сумління, щоб воно застерігало і захищало тебе від небезпек у ці останні дні. Воно також допоможе тобі дотримуватися біблійних принципів у різних життєвих ситуаціях. Звісно, в цій книжці немає списку правил на кожен випадок життя. Ми живемо за «законом Христа», який ґрунтується на Божих принципах (Галатів 6:2). Якщо стосовно якоїсь справи немає конкретного закону, це не є виправданням для неправильної поведінки (2 Коринфян 4:1, 2; Євреїв 4:13; 1 Петра 2:16). Ми хочемо так використовувати свою свободу, щоб виявляти любов до Єгови.

²¹ Коли ми роздумуємо над біблійними принципами і застосовуємо їх, то вчимося використовувати «свій розум» і думати так, як думає Єгова (Євреїв 5:14). Тоді навчене сумління буде вести нас по життю і допоможе нам перебувати в Божій любові.