Споруда або підвищення, на якому приносили жертви або фіміам під час поклоніння. Жертовники споруджували з землі, каміння, кам’яних брил чи дерева, вкритого металом. У першій кімнаті святого намету і храму був невеликий «золотий жертовник» для спалювання фіміаму. Він був зроблений з дерева і покритий золотом. Більший «мідний жертовник» для цілопалень стояв зовні, на подвір’ї (Вх 27:1; 39:38, 39; Бт 8:20; 1Цр 6:20; 2Хр 4:1; Лк 1:11). (Див. додатки Б5 і Б8.)