Місто, яке впродовж приблизно 200 років було столицею північного десятиплемінного царства Ізраїля; так само називали всю територію цього царства. Самарія була побудована на горі з однойменною назвою. За часу Ісуса Самарією називалась римська область, що лежала між Галілеєю на півночі та Юдеєю на півдні. Зазвичай Ісус не проповідував у тій області, але іноді, проходячи нею, він розмовляв з місцевими жителями. Петро використав другий символічний ключ від Царства, коли самаряни отримали святий дух (1Цр 16:24; Ів 4:7; Дії 8:14). (Див. додаток Б10.)