Слово, яке буквально означає «чотири літери» (від грецького тетра-, озн. «чотири», і ґра́мма, озн. «літера»). Воно стосується Божого імені у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (пишуться справа наліво).

Тетраграма вживається приблизно 7000 разів у Єврейських Писаннях. Її можна транслітерувати як ЙГВГ. Як і всі слова в давньоєврейському письмі, тетраграма не містила голосних літер. Коли тогочасні юдеї читали, вони вставляли пропущені голосні, але сьогодні невідомо, які саме. Одні вважають, що ім’я Бога вимовляли як «Ягве», а інші віддають перевагу вимові з трьома голосними. В українській мові поширена форма Божого імені «Єгова».

На думку багатьох вчених, Боже ім’я походить від єврейського дієслова, що означає «ставати», а точніше від його каузативної (причинної) форми. Хоча не можна стверджувати однозначно, що Боже ім’я означає «Він спричиняє ставати», цей варіант є найбільш влучним. Він описує Єгову як Творця всього і Виконавця свого наміру. Єгова не тільки створив усесвіт і дав життя розумним істотам, але й у міру того, як розвиваються події, продовжує виконувати свій намір. (Щоб дізнатися більше про значення Божого імені, див. додаток А4, «Боже ім’я у Єврейських Писаннях».)