1—3. а) Що трапилося, коли учні плили по Галілейському морю, і що зробив Ісус? б) Чому Ісуса слушно названо «Христос, Божа сила»?

 УЧНІВ охопив жах. Вони пливли Галілейським морем, аж раптом знялася буря. Без сумніву, учні вже не раз бачили шторм на цьому озері, до того ж кілька з них були досвідченими рибалками a (Матвія 4:18, 19). Але цього разу знялася «буря велика», і за короткий час море сильно розбушувалося. Чоловіки відчайдушно намагалися вести човен, але буря перемагала. Високі хвилі «вливалися в човен», який почав наповнюватись водою. Незважаючи на сум’яття, Ісус міцно спав на кормі, змучений цілоденним навчанням величезного натовпу людей. Учні, боячись за своє життя, розбудили його з благанням: «Рятуй, Господи,— гинемо!» (Марка 4:35—38; Матвія 8:23—25).

² Ісус не злякався. Він із цілковитою впевненістю наказав вітрові та морю: «Мовчи, перестань!» Вони негайно послухалися — буря стихла, хвилі вляглися і «тиша велика настала». Тепер учнів огорнув великий страх. «Хто ж це такий?» — шепотіли вони один одному. Справді, яка людина могла давати накази вітру і морю, немовби виправляючи неслухняне дитя? (Марка 4:39—41; Матвія 8:26, 27).

³ Але Ісус не був звичайною людиною. Сила Єгови допомагала йому, а також проявлялася через нього надзвичайним способом. Апостол Павло слушно сказав  під натхненням, що «Христос, Божа сила» (1 Коринтян 1:24). Як сила Бога виявляється через Ісуса? І який вплив на наше життя може мати те, як Ісус застосовує свою силу?

4, 5. а) Яку силу і владу дав Єгова своєму єдинородному Синові? б) Що було в розпорядженні цього Сина, аби він міг сповнити наміри свого Отця, пов’язані з творенням?

⁴ Поміркуймо, якою силою володів Ісус протягом свого передлюдського існування. Єгова виявив свою «вічну силу», створивши єдинородного Сина, котрий став відомий як Ісус Христос (Римлян 1:20; Колосян 1:15). Потім Бог наділив його величезною силою і владою. Також цей Син отримав від Батька доручення сповнити його наміри, пов’язані з творенням. Ось що Біблія говорить про Божого Сина: «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Івана 1:3).

⁵ Ми можемо мати лише приблизне уявлення про грандіозність цього завдання. Подумайте, яка сила потрібна була для того, щоб створити мільйони потужних ангелів, матеріальний Усесвіт з його мільярдами галактик та Землю з величезним розмаїттям живих організмів. Щоб виконати все це, єдинородний Син мав у своєму розпорядженні наймогутнішу силу в цілому всесвіті — Божий святий дух. Цей Син дуже радів, будучи Майстром, якого Єгова використовував для створення інших духовних істот та матеріальних речей (Приповістей 8:22—31).

6. Яку силу і владу отримав Ісус після того, як помер і воскрес?

⁶ Чи єдинородний Син Бога міг отримати ще більшу силу і владу? Ось що Ісус сказав після того, як помер і воскрес: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Матвія 28:18). Дійсно, Ісусові було дано можливість і право застосовувати свою силу в цілому всесвіті. Як «Цар над царями, і Господь над панами», він отримав  повноваження зруйнувати «всякий уряд, і владу всяку та силу» — видиму й невидиму,— що противиться його Отцю (Об’явлення 19:16; 1 Коринтян 15:24—26). Бог «не залишив нічого... непідданого» Ісусу; винятком є лише сам Єгова, котрий не підпорядковується нікому (Євреїв 2:8; 1 Коринтян 15:27).

7. Чому ми можемо бути певні, що Ісус ніколи не зловживатиме силою, яку Єгова дав йому?

⁷ Чи варто боятися того, що Ісус може зловживати своєю силою? Аж ніяк! Він по-справжньому любить свого Батька і ніколи не зробить того, що йому не до вподоби (Івана 8:29; 14:31). Ісус чудово знає: Єгова в жодному випадку не зловживає своєю всемогутньою силою. Божий Син переконався, що Бог шукає нагод, аби «зміцнити тих [«виявити свою силу на благо тих», НС], у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9). Ісус, як і його Отець, любить людство, отже ми можемо не сумніватися в тому, що він завжди буде використовувати свою силу на добро іншим (Івана 13:1). Ісус подав бездоганні докази цього. Розгляньмо інформацію про те, яку силу мав Божий Син, коли жив на землі, і що спонукувало його застосовувати її.

8. Що Ісус міг робити після свого помазання і як він використовував свою силу?

⁸ У дитинстві, яке проходило в Назареті, Ісус, очевидно, не робив чуд. Але так було тільки до 29 року н. е., коли він у віці приблизно 30 років охрестився (Луки 3:21—23). Біблія розповідає: «Помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол» (Дії 10:38). «Добро чинячи»... Хіба це не вказує на те, що Ісус використовував свою силу належним чином? Після помазання Божий Син став «Пророком... могутнім у ділі й у слові» (Луки 24:19).

9—11. а) В яких місцях здебільшого навчав Ісус і які завдання поставали перед ним? б) Чому натовпи дивувалися з Ісусового навчання?

 ⁹ В якому розумінні Ісус був могутній у слові? Він часто навчав просто неба — на берегах озера, на схилах пагорбів, на вулицях і на ринках (Марка 6:53—56; Луки 5:1—3; 13:26). Ті, хто слухав Ісуса, могли б піти собі геть, якби його слова не виклика́ли інтересу. У добу, коли ще не існувало друкарства, вдячні слухачі мусили берегти Ісусові слова у своїх розумах і серцях. Тому вчення Ісуса мало полонити увагу, бути зрозумілим і легко запам’ятовуватись. Для Божого Сина це не становило жодної проблеми. Візьмімо для прикладу його Нагірну проповідь.

¹⁰ Одного ранку на початку 31 року н. е. на схилі пагорба біля Галілейського моря зібрався натовп. Дехто прийшов з Юдеї та Єрусалима, подолавши від 100 до 110 кілометрів, інші — з прибережних місцевостей Тира й Сидона, що розкинулись на північ від Галілейського моря. Чимало хворих людей підходило до Ісуса, щоб торкнутися його, і він зціляв їх. Після того як серед натовпу не залишилось жодної важкохворої людини, Ісус почав навчати (Луки 6:17—19). Коли він закінчив проповідь, усі були вражені почутим. Чому?

¹¹ Один з очевидців написав через декілька років: «Народ дивувався з науки Його. Бо навчав Він їх, як можновладний» (Матвія 7:28, 29). В Ісусових промовах відчувалася сила. Він говорив від імені Бога і підтверджував своє вчення Божим Словом (Івана 7:16). Висловлювання Ісуса були чіткими, настанови — переконливими, доводи — незаперечними. Його слова торкалися самої суті справ і проникали в серця слухачів. Він навчав їх, як знайти щастя, як молитися, як  шукати Божого Царства і як будувати задля надійного майбутнього (Матвія 5:3—7:27). Ісусові слова сколихнули душу тих, хто відчував голод на правду і праведність. Такі люди були готові ‘зректися’ самих себе і покинути все, аби йти за Ісусом (Матвія 16:24; Луки 5:10, 11). Як же яскраво це свідчить про силу Ісусових слів!

12, 13. В якому розумінні Ісус був «могутній у ділі» і наскільки різноманітними були його чуда?

¹² Ісус також був «могутній у ділі» (Луки 24:19). У Євангеліях згадується понад 30 чуд, які він здійснив — усі «силою Господньою» b (Луки 5:17). Ісусові чуда вплинули на життя тисяч людей. Якось він нагодував 5000 і згодом 4000 чоловіків, «крім жінок і дітей»,— цих два чуда пішли на благо цілим натовпам, які, можливо, налічували приблизно 20 000 осіб! (Матвія 14:13—21; 15:32—38).

¹³ Чуда Ісуса були дуже різноманітні. Він мав владу над демонами і міг легко їх виганяти (Луки 9:37—43). Також він мав владу над явищами природи і показав це, перетворивши воду на вино (Івана 2:1—11). На превелике здивування учнів, він одного разу пішов по розбурханому Галілейському морю (Івана 6:18, 19). Ісус перемагав хвороби, зцілюючи слабі органи і лікуючи хронічні та небезпечні для життя недуги (Марка 3:1—5; Івана 4:46—54). Він уздоровлював людей різними способами. Деяких людей Ісус зціляв на відстані, іншим він повертав здоров’я, доторкаючись до них (Матвія 8:2, 3, 5—13). Дехто одужував миттєво, інші — поступово (Марка 8:22—25; Луки 8:43, 44).

14. В яких ситуаціях Ісус показав, що має силу перемогти смерть?

 ¹⁴ Надзвичайно важливим є те, що Ісус міг подолати смерть. У Біблії записано три випадки, коли він воскресив людей: повернув батькам 12-річну доньку, вдові — єдиного сина, сестрам — дорогого брата (Луки 7:11—15; 8:49—56; Івана 11:38—44). Як виявилося, жодна з цих ситуацій не була безнадійною. Ісус підняв зі смертного ложа 12-літню дівчинку незабаром після її смерті. Сина вдови — з нош під час похоронної процесії, тобто в день, коли той помер. А Лазаря — з гробниці, в якій той пробув мертвий чотири дні.

15, 16. Який існує доказ того, що Ісус застосовував свою силу безкорисливо?

¹⁵ Припустімо, що сила, якою володів Ісус, опинилася в руках недосконалого правителя. Як він міг би зловживати нею! Але Божий Син був безгрішний (1 Петра 2:22). Він не дозволив собі осквернитися егоїзмом, шанолюбством та жадібністю, які спонукують недосконалих людей виявляти свою силу на шкоду іншим.

¹⁶ Ісус завжди застосовував свою силу безкорисливо. Коли він був голодний, то відмовився перетворити каміння на хліб задля себе (Матвія 4:1—4). Його мізерні статки свідчили про те, що він не використовував силу для збагачення (Матвія 8:20). Існує ще один доказ того, що Ісус чинив могутні діла, керуючись неегоїстичними спонуками. Роблячи чуда, він мусив чимось жертвувати. Коли Ісус уздоровлював хворих, з нього виходила сила. Він відчував це, навіть коли зціляв лиш одну людину (Марка 5:25—34). Проте він дозволяв натовпам людей торкатися себе, і вони ставали здоровими (Луки 6:19). Яка ж самовідданість!

17. Як Ісус довів, що використовував свою силу обдумано?

¹⁷ Ісус використовував свою силу обдумано. Він ніколи  не чинив могутніх діл, аби просто похизуватися чи заради безцільного видовища (Матвія 4:5—7). Він не хотів робити чуд, щоб тільки задовольнити цікавість Ірода, викликану неправильними спонуками (Луки 23:8, 9). Ісус не афішував своєї сили, а, навпаки, не раз казав тим, кого зціляв, нікому про це не розповідати (Марка 5:43; 7:36). Він не хотів, щоб люди робили якісь висновки про нього на основі сенсаційних розповідей (Матвія 12:15—19).

18—20. а) Що впливало на те, як Ісус використовував свою силу? б) Які почуття викликає у вас розповідь про те, як Ісус зцілив глухого чоловіка?

¹⁸ Ісус, цей могутній чоловік, зовсім не такий, як бездушні можновладні правителі, котрі не зважають на потреби та страждання інших. Він піклувався про людей. Уже сам вигляд страждальців так сильно вражав його, що він відчував спонуку звільняти їх від мук (Матвія 14:14). Ісус зважав на почуття і потреби знедолених, і ця ніжна турбота впливала на те, як він використовував свою силу. Зворушливий приклад цього міститься в Марка 7:31—37.

¹⁹ Того разу сила-силенна людей знайшла Ісуса, і вони привели до нього багато хворих. Він усіх їх уздоровив (Матвія 15:29, 30). Але на одного чоловіка Ісус звернув особливу увагу. Цей чоловік був глухий і мав ваду мови. Можливо, Ісус помітив його сильну нервовість чи збентеження. Він завбачливо відвів чоловіка вбік, у відлюдне місце, і знаками пояснив йому, що́ збирається робити. Він «вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика» c (Марка 7:33). Потім Ісус глянув на небо і зітхнув, показуючи, що молиться. Це мало пояснити чоловікові: «Усе, що я зроблю  для тебе, станеться завдяки силі від Бога». Зрештою Ісус сказав: «Відкрийся!» (Марка 7:34). Тієї ж миті до каліки повернувся слух, і він почав нормально розмовляти.

²⁰ Як зворушує те, що, навіть застосовуючи дану Богом силу для зцілення стражденних, Ісус з чуйністю ставився до їхніх почуттів! Хіба ж не підбадьорює усвідомлення того, що Єгова поставив на чолі Месіанського Царства такого співчутливого і дбайливого Правителя?

21, 22. а) На що вказували чуда Ісуса? б) Чого ми можемо сподіватися під правлінням Христового Царства з огляду на те, що він має владу над силами природи?

²¹ Могутні чини Ісуса протягом його життя на землі були тільки прообразом набагато більших благословень, яких зазна́ють люди під його царюванням. У Божому новому світі Ісус знову здійснюватиме чуда, але вже у всесвітньому масштабі! Довідаймося про деякі особливості того чудового майбутнього.

²² Ісус повністю відновить екологічний баланс землі. Пригадуєте, він показав, що має владу над силами природи, коли втихомирив бурю. Отож, під правлінням Христового Царства людям не потрібно буде боятись, що їм завдадуть шкоди тайфуни, землетруси, виверження вулканів чи інші стихійні лиха. Оскільки Ісус є Майстром, якого Єгова використовував для створення землі та всього живого на ній, він чудово обізнаний з будовою нашої планети. Божий Син знає, як саме потрібно використовувати її ресурси. Під його царюванням уся земля перетвориться в Рай (Луки 23:43, НС).

23. Як Ісус, будучи Царем, задовольнить потреби людства?

²³ А що сказати про потреби людства? Те, що Ісус міг нагодувати багатотисячні натовпи, маючи лише  трошки харчів, запевняє нас: його правління звільнить людей від голоду. Тоді вони матимуть вдосталь їжі, яку чесно розподілятимуть, так що з голодом буде навіки покінчено (Псалом 72:16). Його влада над недугами свідчить про те, що немічні, сліпі, глухі, покалічені й кульгаві будуть повністю і назавжди зцілені (Ісаї 33:24; 35:5, 6). Оскільки Ісус має силу воскрешати померлих, ми можемо не сумніватись: будучи могутнім небесним Царем, він воскресить незліченні мільйони померлих, яких його Отець радий пам’ятати (Івана 5:28, 29).

24. Що нам потрібно пам’ятати, роздумуючи про силу Ісуса, і чому?

²⁴ Роздумуючи про силу Ісуса, не забуваймо: цей Син в усьому наслідує свого Батька (Івана 14:9). Отже, те, як Ісус застосовує свою силу, чітко показує, як використовує силу Єгова. Приміром, поміркуйте над тим, з якою чуйністю Ісус зцілив прокаженого. Змилосердившись, він доторкнувся до нього і сказав: «Хочу» (Марка 1:40—42). Через такі оповіді Єгова, по суті, промовляє: «Ось як я виявляю свою силу!» Хіба ж усе це не спонукує нас вихваляти нашого всемогутнього Бога і дякувати йому за те, що він виявляє свою силу з такою любов’ю?