ВІДЕНЬ. 13 травня 2015 року близько 400 осіб зібралися на урочистість з нагоди відкриття меморіальної дошки Герхарду Штайнахеру, Свідку Єгови, якого 75 років тому за відмову йти до німецького війська стратили нацисти. Габріеле Фотава, мер району Майдлінг у Відні, виголосила промову біля будинку за адресою Ленгенфельдгассе 68, де раніше мешкала родина Штайнахерів. На стіні саме цього будинку встановили меморіальну дошку.

Темою програми відкриття стали слова «Я просто не можу стріляти», які Герхард Штайнахер сказав, прохаючи про помилування. Ці прості слова надзвичайно багато говорять про християнські цінності, якими він так дорожив і в основі яких зокрема лежали слова Ісуса з Матвія 19:19: «Люби свого ближнього, як самого себе».

Герхард досліджував Біблію ще з юності. У 17 років він вирішив стати Свідком Єгови. 15 вересня 1939 року його заарештували за те, що через релігійні переконання він відмовився служити у війську і присягати на вірність Гітлеру. Упродовж шести тижнів його тримали у віденській тюрмі, а потім перевели у слідчий ізолятор в’язниці Моабіт у Берліні (Німеччина).

11 листопада 1939 року, в перший день судового засідання, Герхарда Штайнахера звинуватили в небажанні підтримувати війну і винесли йому смертний вирок. Він попросив про помилування, посилаючись на свої релігійні переконання. Усе ж 2 березня 1940 року імперський військовий суд підтвердив смертний вирок. Через чотири тижні, 30 березня, Герхарда стратили на гільйотині у горезвісній берлінській в’язниці Плотцензее. Йому було всього 19 років.

Після церемонії відкриття меморіальної дошки урочистість продовжилась у розташованому неподалік театрі Фольксхохшуле. Програма включала виставку, яка висвітлювала історію родини Штайнахерів. Серед експонатів була коробочка, знайдена в 1976 році, з 28 листами, які Ігнац та Луїза Штайнахери, батьки Герхарда, надіслали йому у в’язницю. Крім того, в ній містилося 25 листівок і листів, котрі Герхард написав батькам, аби потішити їх і висловити свою впевненість у їхній спільній вірі.

Щотижнева віденська газета «Вінер Беціркцайтунг» у своїй статті назвала цю урочистість «важливою і пам’ятною подією», завдяки якій історія про мужні вчинки Герхарда Штайнахера вийшла «з темряви на світло». Далі у статті говориться: «Він був готовий померти за свої принципи — ті самі принципи, за якими жив».