Випуск 133-го класу Біблійної школи «Ґілеад» Товариства «Вартова башта»
Субота, 8 вересня 2012 року
Після п’яти місяців інтенсивного навчання відбувся випуск 48 студентів Біблійної школи «Ґілеад» в освітньому центрі Свідків Єгови в Паттерсоні (штат Нью-Йорк). На програмі було 9694 присутніх: родичі, друзі випускників та інші гості.
Починаючи з 1943 року понад 8000 досвідчених служителів пройшло навчання, яке підготувало їх до місіонерського служіння. Основним підручником для навчання на школі «Ґілеад» є Біблія; завдяки цьому програма курсу зміцняє віру студентів і допомагає їм розвинути християнські риси, необхідні для успішного місіонерського служіння.
«Глибоко роздумуйте над тим, що викликає почуття любові». Ведучим програми був Ентоні Морріс, член Керівного органу Свідків Єгови. Його вступ ґрунтувався на словах з Филип’ян 4:8: «Не переставайте роздумувати про все, що... викликає почуття любові».
Як сказав брат Морріс, роздуми про те, що викликає почуття любові, допомагають нам мати позитивний склад розуму, живучи у світі, який не заслуговує любові. «Шукайте того, що викликає почуття любові,— промовив він,— і будьте людьми, які викликають в інших це почуття».
Наш небесний Батько подає чудовий приклад у тому, що не зосереджується на наших помилках (Псалом 130:3). «Не зосереджуйтесь на помилках ваших братів та сестер,— заохотив випускників брат Морріс,— і залишайтеся тими, хто викликає почуття любові».
«Набувайте знань, але не робіть себе мудрими над міру». Гарольд Коркерн, член комітету філіалу США, розкрив тему, яка ґрунтується на Екклезіяста 7:16. Бог хоче, щоб ми правильно використовували знання і не ставали гордими.
Також брат Коркерн показав, наскільки важливо виявляти любов, коли ми даємо пораду або когось виправляємо. Ми не повинні очікувати від інших більшого, ніж очікує Бог. «Добре використовуйте свої знання, мудрість і розуміння,— сказав брат Коркерн,— і іншим буде приємно поруч з вами».
«Не забувайте діл Божих» (Псалом 78:7). Член Керівного органу Гай Пірс на початку своєї промови пояснив, що поведінка дитини — чи то добра, чи то погана — впливає на батьків (Приповістей 20:11). Так само наша поведінка впливає на нашого небесного Батька. «Діти Бога і діти Диявола пізнаються ось по чому: кожен, хто не ходить у праведності,— не від Бога» (1 Івана 3:10).
Брат Пірс сказав, що студентів запросили на навчання в школу «Ґілеад», оскільки вони мають добрі християнські риси, зокрема смиренність. Він нагадав їм, що треба залишатися смиренними. Навчання, яке вони отримали, не робить їх вищими за інших. Натомість тепер вони ліпше підготовлені, щоб сприяти єдності всесвітнього братства і подавати приклад смирення (Псалом 133:1). «Навчання на школі допомогло вам закласти фундамент, на якому треба й далі будувати, набуваючи більше знань про Бога Єгову».
«Ми зробили те, що повинні були зробити». Наглядач відділу теократичних шкіл Вільям Семюелсон запитав: «Як бути, якщо нам не подобається призначення, яке ми отримали?» Ми можемо взяти для себе урок зі слів, записаних у Луки 17:7—10: «Ви, коли виконали все доручене, говоріть: “Ми — нікчемні раби, бо зробили те, що повинні були зробити”». У порівнянні з нашим Господом, Єговою, ми дійсно нікчемні.
Студенти впродовж тижнів разом навчалися в одній аудиторії. Для когось, можливо, це було важко. «Але ви зробили те, що повинні були зробити,— сказав брат Семюелсон,— і тепер бачите, що це принесло вам користь, оскільки допомогло зміцнити вашу віру». Він підсумував: «Будучи вірними управителями, завжди дорожіть честю служити Господарю всесвіту».
«Коли стикаєтеся з труднощами, пам’ятайте про запевнення Єгови». Помічник наглядача відділу теократичних шкіл Сем Роберсон у своїй промові попередив студентів, що час від часу вони відчуватимуть знеохочення. Тому він порадив пригадувати численні приклади біблійних персонажів, які були зміцнені Богом. Приміром, Мойсей запевнив Ісуса Навина: «Господь... не опустить тебе й не покине тебе» (Повторення Закону 31:8). Наприкінці свого життя Ісус Навин міг сказати: «Не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш» (Ісуса Навина 23:14).
Бог Єгова обіцяє своїм служителям: «Я нізащо тебе не залишу й ніколи тебе не покину» (Євреїв 13:5). Він запевняє нас, що діятиме згідно зі значенням свого імені Єгова — «Він спричиняє ставати» — і стане ким завгодно заради того, щоб дбати про своїх служителів. «Ніколи не опускайте рук,— заохотив випускників брат Роберсон.— Ніколи не відступайте. Ніколи не здавайтесь. Пам’ятайте: Єгова ніколи, ніколи, ніколи не розчарує вас».
«Їхній голос пролунав по цілій землі» (Римлян 10:18). У пункті програми, який проводив викладач «Ґілеаду» Марк Нюмер, студенти з різних країн розповіли чи відтворили випадки, які сталися з ними під час служіння в районі Паттерсона. Скажімо, чоловік та дружина з Південно-Африканської Республіки дуже зраділи, зустрівши трьох жінок зі своєї країни і порозмовлявши з ними мовами зулу і коса. Подружня пара зі Шри-Ланки зустріла чоловіка з Індії, дружина і донька якого живуть у Шри-Ланці. Цей чоловік ніколи не бачив Біблії, тому подружжя охоче віддало йому власний примірник.
«Споряджені до всякого доброго діла». Брат Джін Смоллі, помічник письменницького комітету, взяв інтерв’ю у двох подружніх пар, випускників школи «Ґілеад». Чоловік і дружина зі Сьєрра-Леоне розповіли, як вдома їм щодня доводилося носити воду. Але такі труднощі були зовсім незначними у порівнянні з радістю від того, що вони проводили 50 біблійних вивчень. Ці четверо випускників висловили вдячність за те, що навчання спорядило їх до всякого доброго діла в майбутніх призначеннях (2 Тимофія 3:16, 17).
«Виявляйте витривалість до кінця і навіть довше». Ґерріт Леш, член Керівного органу, почав ключову промову з прикладу про бігунів на довгу дистанцію. Спортсмени вибирають собі такий темп, який дозволив би їм успішно добігти до фінішу. У той час як у спортивних змаганнях є лише один переможець, у християнському забігу перемагають усі, хто витримає до кінця.
Бути витривалим означає служити Богові постійно, не втрачаючи надії попри перешкоди, гоніння, випробування чи розчарування. Ісус сказав: «Хто витримає до кінця, той спасеться» (Матвія 24:13). Як же підбадьорює, що Єгова та Ісус помічають нашу витривалість! Далі брат Леш розповів, що треба робити, аби витривало зносити труднощі. Для цього необхідно зокрема...
Молитися до Бога, який є «джерелом витривалості» і який «тягарі... щоденно нам носить» (Римлян 15:5; Псалом 68:20).
Рішуче налаштуватися ніколи не йти на компроміс, будучи переконаними в тому, що «Бог вірний, і він не дозволить, щоб [н]ас спокушали більше, ніж можемо витримати, а під час спокуси покаже й вихід, щоб [м]и змогли її знести» (1 Коринфян 10:13).
Зосереджуватися на нашій християнській надії. «Заради радості, яка очікувала [Ісуса], він зніс смерть на стовпі» (Євреїв 12:2).
Брат Леш наголосив, що тепер, коли ми вже на фінішній прямій, не можна здаватися. «Витривало біжімо в забігу, який нам визначено» (Євреїв 12:1).
На закінчення цієї чудової програми один з випускників прочитав від імені класу лист, в якому було висловлено вдячність за практичне навчання. У ньому зазначалося, що детальне вивчення біблійних книг у хронологічному порядку не тільки допомогло студентам поглибити розуміння Божих намірів, але й надзвичайно зміцнило їхню віру. У листі було сказано: «Ми постановили втілити в життя усе те добре, чого навчилися».